Олег Митрофанович народився в Бершаді у березні 1956 року. Батьки – Ольга Терентіївна Шепітко та Митрофан Гнатович Писанецький – усе життя працювали бухгалтерами. Після закінчення у 1978 році факультету автоматики та обчислювальної техніки Вінницького політеху Олег Митрофанович за направленням працював у Тамбові (Російська Федерація). Відслуживши в армії, більше десяти років пропрацював у відділі статистики Бершадського району. У кінці 80-х років призначений на посаду директора районної кіномережі, де тоді працювало (включаючи сільських кіномеханіків) більше 130 чоловік.
О.М. Писанецький – відданий своїй справі керівник, який усіма силами бореться за існування та модернізацію районної кіномережі. Адже технічна відсталість – ще не причина знищувати цю галузь у нашому місті та районі, бо ж поламати легше, ніж потім відбудовувати все з нуля.
До згаданого підприємства входять кінотеатр «Космос» у м. Бершаді, кіноустановки у сільських будинках культури та два дитячі кінотеатри у М’якохідській та Серединській школах. Робота кіноустановок у селах економічно не зовсім вигідна, адже витрати на показ фільму перевищують доходи. Крім того, обладнання, яке експлуатується, є морально та фізично застарілим (має вік від 20 до 40 років). Основним видом діяльності мережі є обслуговування населення, шкільних та інших заходів.
Вінницька область належить до восьми областей, де ще функціонує кіно. Районні кіномережі сьогодні є у 17 районах нашої області, але серед них чимало таких, які діють тільки формально на папері… У60-х роках минулого століття кіногалузь була однією з найрозвиненіших.
У цей період кіно формально відокремлюється від культури (в післявоєнний період кінематографія була частиною цієї галузі), утворений Державний комітет кінематографії (Держкіно), який підпорядковувався уряду. Це була розгалужена структура, до якої входили великі кінотеатри у містах, менші – у райцентрах (яких було збудовано 17 і 7 – у м. Вінниці) і сільська мережа (кіноустановки, які знаходилися у сільських клубах). Найбільший дохід приносили великі кінотеатри, районні – менший. Що стосується сіл, особливо невеликих, ні про який дохід навіть і не йшлося. Два кіномеханіки, які обслуговували кіноустановки, повинні були самі заробити собі зарплату.
У цей час побудовано кінотеатр «Космос», налагодилася централізована поставка кінообладнання. Зал кінотеатру мав 600 посадочних місць, екран – на 150 м2, інші приміщення. Окремо – велика апаратна, обладнана найсучаснішою на той час технікою. Чому апаратна була окремо? По-перше, ксенонові лампи та інші потужні джерела світла, які використовувалися у проекторі, були під високим тиском; по-друге, до 60-х років кіноплівка містила вибухонебезпечні речовини.
Прикладом недотримання техніки безпеки із такою плівкою був потужний вибух у Вінницькому кінопрокаті у 1961 році, коли постраждала велика кількість людей.
Для опалення закладу використовували більше двох вагонів вугілля за сезон. Забігаючи наперед, скажу, що зараз через недофінансування кінотеатр не опалюється.
Біля витоків та зародження кіногалузі в Бершадському районі стояли відповідальні та віддані своїй справі люди: директор кінотеатру та районного відділу кінофікації Михайло Шнайдер, начальник райвідділу культури Леонід Бабич, директор кіномережі Йосиф Басін, директор кінотеатру Юзик Розенталь.
Районний відділ кінофікації, окрім кінотеатру «Космос», включав міський кінотеатр ім. Горького, який почав діяти в післявоєнний період і розміщувався у будинку римо-католицького костелу Св.
Станіслава (тут було добудовано фойє, і розрахований він був на 200 місць); а також кінопересувки (на машину ставили кіноапаратуру і їздили по селах) та стаціонарне кінообладнання у сільських будинках культури і клубах, яке з’явилося згодом. Для кіносеансів фільми брали у прокат.
У 80-х роках у прокат почало надходити багато іноземних фільмів різних жанрів. Таке кіно користувалося великою популярністю, кіносеанси відвідувала чимала кількість глядачів. Кінопокази були прибутковими.
Але час минав, і все ставало дедалі гірше...
Період розвалу Радянського Союзу та створення нашої незалежної держави привів до кризи в економіці, яка різко вдарила і по кінематографії.
Зменшилося виробництво кінострічок, екрани заполонила низькопробна зарубіжна продукція, яка відштовхнула значну частину глядачів, що призвело до зменшення доходів. Більшість великих кінотеатрів стала приватними, а ра - йонні кіномережі підпорядкували обласним управлінням культури.
Крім того, цей час збігся з масовою появою сучасної відеотехніки та іншого, що створило серйозну альтернативу. Структурна перебудова галузі, підпорядкування її Міністерству культури, передача майна в комунальну власність різних рівнів призвели до розвалу колись цілісної системи, до занепаду і демонстраторів фільмів, одним із яких є Бершадська райкіномережа.
Фільмами районний кінотеатр сьогодні забезпечує ОКП «Вінницякіно», яке, за надання права трансляції кінострічок, отримує 10 відсотків від зібраної каси.
Щоб вижити в економічно нестабільний час, частина «Космосу» здається в оренду під магазини, відтак кінотеатр має з цього власні надходження. Крім того, одержує плату від літніх кінопоказів. У рік виходить близько 100-115 тисяч гривень.
Цінова політика на кінопокази: 10 гривень – одна серія, 15 гривень – дві серії та 3Dкіно, дитячий фільм – 5 гривень (частіше транслюються на колективних показах у школах).
Сезон комерційних кінопоказів відкривається у квітні і закінчується на початку грудня. Кіносеанси в обов’язковому порядку транслюються в суботу і неділю о 19-ій годині, дитячі – коли є в наявності або ж за замовленнями. Обслуговує кіномережа також і дитячі літні табори, де демонструються дитячі та патріотичні фільми. У селах, як правило, коли виїжджає бригада, показують два або три (дитячий, юнацький, дорослий) сеанси кіно. В середньому кінопокази відбуваються у 8 селах на місяць. Одна бригада працює в кінотеатрі, інша – на кінопересувці, також кіномережа працює за цивільними угодами, якщо є фільми на плівці.
Уминулому році 65 фільмів продемонстровано на 110 кіносеансах (80 – у Бершаді, 30 – у десяти селах району), з них 25 – для дітей.
Також на великому екрані демонструвалися новинки українського кіно: «Істальгія», «Іван Сила», «Звичайна справа», «Поводир», «Хвороба кохання», «Трубач». Їх переглянули 8 тисяч глядачів.
Окрім запланованих кіносеансів, кожного року кіномережа безкоштовно демонструє тематичні документальні фільми, приурочені до пам’ятних дат в історії України та інші.
Для переглядів 3D-фільмів в кінотеатрі є спеціальні анагліф-окуляри. Але це застарілий варіант, сьогодні для такого перегляду переважно використовуються поляризаційні або електронні окуляри.
Дирекція кіномережі сподівається, що й у них на озброєнні колись будуть такі електронні окуляри (або ж, можливо, і щось новітніше).
Цікаво, що тривимірні фільми знімали ще в 50-х роках.
Для їх перегляду не потребувалися спеціальні окуляри.
Щоб налаштувати зір для перегляду такого фільму, варто було подивитися на дві смуги, які світилися під екраном.
Влітку 2015 року згідно з програмою «Поліпшення кінообслуговування району у 2014-2017 роках» було виділено 40 тисяч гривень. Крім того, залучені і власні надходження підприємства. За ці кошти у «Космосі» відремонтовано кінозал (він став меншим і затишнішим, вміщує 300 місць), приміщення фойє та фасад будівлі.
До 50-річчя кінотеатру «Космос» у вересні минулого року проведено місячник безкоштовного показу нових кінофільмів та кращих фільмів минулих років. Усього продемонстровано 46 кіносеансів, які відвідали 6,5 тисячі глядачів.
Стабільну роботу кіномережі забезпечують майстри своєї справи: директор підприємства Олег Писанецький, головний бухгалтер Ганна Арєшкіна, майстер по обслуговуванню кінообладнання, кіномеханік та водій Віталій Рогозянський, методист та прибиральниця Євдокія Нізєльська.
Великий вклад у роботу закладу вніс колишній кіномеханік кінотеатру, чудовий спеціаліст Олександр Арсінєвич.
У час новітніх технологій районна кіномережа, щоб бути конкурентоспроможною та якісно обслуговувати населення, потребує чималих коштів для модернізації, в тому числі переводу частини установок на цифровий відеопоказ, який має ряд переваг перед традиційним плівковим, та вдосконалення кінообладнання, іншого. Також є потреба у сучасному переїзному кінотеатрі для високо - якісного показу фільмів у селах району.
Ніякі домашні кінотеатри та інша сучасна техніка не замінять кіно у залі кінотеатру, де на людину діє магія великого екрану та ефект колективного співпереживання. Сподіваємося, що жителі нашого міста таки матимуть сучасний модернізований кінотеатр і можливість перегляду якісного кіно на великому екрані.
Записала Тетяна БОНДАР.
вранці -2…-4° 
