На знімку: старший майстер Володимир Якович Божок, який працює на даному підприємстві з 1974 року, демонструє нову технологію зберігання кукурудзи на відкритих майданчиках, яку впроваджено вперше.
– Вперше, мабуть, за останні два десятиліття до нас надійшла така кількість зерна.
Ми прийняли і пересушили 40 тисяч тонн кукурудзи. Безумовно, нам годі рівнятися на Ладижинський елеватор з його новим обладнанням, однак це найбільше серед інших споріднених підприємств. У нас тепер не тільки заповнені нею всі склади, а й вільні майданчики на території, на яких вона вперше зберігається партіями по 200 тонн за новою технологією.
Враховуючи об'єми кукурудзи, які надійшли, а доставляли її навіть з Одещини та Кіровоградщини, дійсно могли виникати деякі збої у ході прийомки. Але по одиноких їх випадках робити якісь висновки було б навіть несправедливо.
Не ставлю за мету зовсім спрощувати ситуацію, але відзначу, що, незважаючи навіть на настільки інтенсивну заготовку, колектив із по ставленими завдан нями справився, і вже навіть розпочато ремонтні роботи, усуваються недоліки, виявлені під час прийомки урожаю.
А ще ж необхідно врахувати, що тривалий час підприємство практично не працювало, тож не так просто було відновити його роботу. Але на сьогодні керівництво компанії і люди на місцях розуміють, що потрібно зробити, щоб покращити його роботу.
Кількість працюючих із зростанням обсягів переробки, звичайно, збільшилася, і частина сезонних працівників залишиться на постійну роботу.
Так, як з попередніх кадрів залишилося зовсім мало, формування стабільного, висококваліфікованого колективу взагалі є одним з основних завдань. По суті, в даний час йде його відродження, становлення заново, що дається досить нелегко.
Не можна не врахо вувати і те, що у свій час було у нас державне замовлення, на яке орієнтувалися. Тепер роботу довелося сконцентровувати на прийомку максимальної кількості зерна з метою повного завантаження.
Тільки у цьому випадку можна було створювати додаткові робочі місця, розраховувати на прибуток, щоб можна було розвивати підприємство.
Якщо у попередні роки іноді виникали нарікання на дороговизну послуг, які воно надавало, то на сьогодні вони у нас не дорожчі, ніж на сусідніх. До того ж, на інших беруть плату ще й за прийомку, лабораторні аналізи, а ми ж цього не практикуємо. А щоб не виникало непорозумінь щодо лабораторних аналізів, тільки на придбання лабораторного обладнання було витрачено 50 тисяч гривень.
А ще ж не завжди правильно трактується, з чого саме формується ціна за оті послуги, адже вони можуть залежати від багатьох факторів. У даному випадку 75 відсотків затрат на сушіння зерна у нас припадає на енергоносії. А тонна пічного палива обходиться більше семи тисяч гривень. Здавалося б, про яку дешевизну можна вести мову. Але і в даному випадку, якби у нас дійсно були настільки високими розцінки за наші послуги, або не на рівні організовувалася наша робота, то до нас, напевно, не зверталися б і обходилися без нас. У даному ж випадку навіть таким гігантом зерновиробництва у районі, як Бершадська філія ПрАТ «Зернопродукт МХП», забезпечено поставку майже половини всього зерна, яке у цьому році надійшло на наше підприємство.
Згладжувати всі недоречності, які могли виникати при такому навантаженні на кожному з таких підприємств, як наше, не буду, але якщо і виникали у когось якісь зауваження щодо організації нами роботи, то вони мали бути обгрунтованими.
Щоб і надалі працювати такими темпами, у підприємство вкладаються чималі кошти. Придбали, наприклад, два нових сепаратори зерна, продуктивністю по сто тонн за годину роботи кожного. У наступному році буде модернізовано чотири шахтних сушарки з метою збільшення їх продуктивності. З приходом компанії, яка є господарем даного підприємства, воно взагалі почало розвиватися нормальними темпами.
Але ми розуміємо, що як сільгоспвиробникам, так і нам манна небесна з неба не падає. Кошти на розвиток потрібно заробляти, щоб бути конкурентоспроможними. Адже тільки в районі, крім нашого, діє відокремлене Джулинське ХПП, колишній комбікормовий завод. Але найбільше зерна прийняли все-таки ми. До того ж, ми єдині в області готуєм насіння кукурудзи, гібриди якої до нас везуть навіть з Полтавщини.
Надалі працювати плануємо не знижуючи темпів.
Для цього маємо все.