І до буряківництва повернулися

– Теж не налаштовувалися на посів у ТОВ «Осіївське» і в цьому році, – розповідає його директор Л. Т. Глушко, – але глибоку ріллю на 100 гектарах все ж підготували про всяк випадок. Адже хтось та повинен був вирощувати цукросировину. Тим більше, що уряд обіцяв, що за кожний гектар господарствам буде виплачено немало дотації.
Та не встигли осіївчани підготувати, як кажуть, кишені на ці гроші, як знову новина: виплачуватимуть тільки частину дотації на цю культуру.
Посіявши цукрові буряки на 200 гектарах, підрахували, що навіть при цьому 200 тисяч їх гривень теж у господарстві знадобляться. На жаль, знову надійшла інформація, що в зв'язку з непростою ситуацією в економіці держави, буряководи не отримають і цих грошей.
Хоч такий перебіг подій не міг не зруйнувати останні їх надії – все-таки вирощували після трирічної перерви, та ще й вкладали, як кажуть, душу в цю справу, запровадили нову технологію із застосуванням агрозіну. І все це непогано спрацювало.
За словами Людмили Тарасівни, утопією здавалося спочатку вирощувати цю культуру по поверхневому обробітку, тому посіяли лише на 100 гектарах. Ще на 100 – по глибокій оранці. Але урожай наперекір усьому виявився непоганим на обох площах. В цьому мали нагоду переконатися, побувавши на бурякових плантаціях, де ефективно працював французький бурякозбиральний комбайн.
В цілому ж рік виявився складним і в цьому господарстві. Адже, коли формувався урожай, заливали дощі. Гербіциди хоч і встигли внести на поля, і вони навіть спрацювали, після надмірних опадів знову почали з’являтися бур’яни. Так що під час жнив окремі поля виявилися дещо забур’яненими. Хоч очікуваного урожаю не отримали, неабиякі надії покладають на так звані другі жнива. Тут у відмінному стані і соняшник, і соя, і сорго, і кукурудза. Але у сільському господарстві не буває, мабуть, такого, щоб ні про що не хвилюватися. Біологічна урожайність окремих сортів сої, наприклад, становить до 80 центнерів з гектара, а як її зібрати, коли чимала кількість стручків знаходиться нижче висоти зрізу комбайном? Ламають голови і над тим, чим зібрати тут сорго висотою більше п’яти метрів.
В економіці цього господарства теж непроста ситуація. Хоч урожай намолочений, про всяк випадок, в очікуванні стабільних цін на нього доводиться притримувати, але заборгованості по платежах у бюджет нема, вдалося вирішити і непросту ситуацію із платежами у Пенсійний фонд та з виплатою заробітної плати.
При цьому неабияк виручило дане господарство тваринництво. Зокрема, введення в дію доїльної зали, завдяки чому вдалося вивільнити чимало доярок і зросла якість молока. Тому співрацювати з Осіївкою по молоку є чимало бажаючих. Щомісяця тут мають до двохсот тисяч гривень від його реалізації. Однак і у веденні тваринництва є певні особливості.
Неабияк виручали галузь у дощовий рік, коли не можна було вийти в поле, щоб нагодувати худобу, півторарічні запаси кормів. З цьогорічного урожаю теж вже заготовили 1600 тонн сінажу, 3,5 тисячі тонн силосу, відповідну кількість концентратів, і заготівля кормів ще триває.
Якихось особливих перемін у стратегії виробництва надалі тут не планують, бо у сільському господарстві, кажуть, рік на рік і без того не похожі. Наприклад, озимий ріпак хоч і не перезимував на всій площі, там, де вцілів, видав по 30 центнерів з гектара.
А це більше, як 400 тисяч гривень у касу господарства.
Тому дійшли висновку, що потрібно ризикувати, висіваючи його і надалі. Тим більше, що грошові надходження від його реалізації, як правило, перші, якраз, коли коштів не вистачає і їх чекають з нетерпінням.
Соняшником, до речі, в Осіївці не зловживають, дотримуючись науково-обгрунтованих пропорцій у структурі посівних площ. А от сою вирощують аж на 373 гектарах.
Та показники показниками, каже директор господарства Л. Т. Глушко, але за всіма цифрами не можна забувати і про людей, на яких тримається виробництво. Не один вже рік в Осіївці, наприклад, працюють у тваринництві Т. Кирилюк, О. Манзій, Л. Байда, С.
Жеребко, А. Сирота, механізатор О. Склярук. А телятниця М. Краснопера забирає телята від корів на третій день після їх народження і домагається у цьому році 450-грамових середньодобових приростів та стовідсоткового збереження.
Тільки гарними словами відгукується керівник про комбайнерів В. Кубка, О. Кукурудзяка. Прекрасними механізаторами зарекомендували себе М. Палянига, Л. Коритчук, С. Кукурудзяк. До речі, на підміну останньому виходить на роботу його батько Віктор Якович. Відмінно трудиться і С. Борисюк, на зернотоку прекрасно справляється О. Настенко. Гарні відгуки довелося чути і про Ф.
Гончарука, П. Беззубенка, токаря М. Липницького. Хіба всіх перерахуєш!
Павло КУШПЕЛА.