На знімку: О.І. Ковбасюк: – Запорука наших здобутків – працьовиті люди, які поряд з сучасними технологіями не забувають про традиції, вироблені нашими попередниками.
В результаті комбайни працювали іноді навіть по 2-3 години в день, як тільки комбайнерам вдавалося «ловити» погоду, кожний учасник жнивного комплексу робіт знав, що хліб потрібно зібрати за будь-яких умов і що за належними розрахунками за вкладену працю справа не стане. Враховуючи, що за територією шляхівське господарство чимале, непоодинокими були випадки перекидки техніки з полів, де йшов дощ, на поля, де його не було. Так, це затрати, але з ними не рахувалися. І це було виправданим.
За двадцятип’ятилітню практику роботи у сільському господарстві Олега Івановича, за його словами, настільки складних погодних умов у жнивну пору він не пригадує.
На жаль, і урожай через це виявився не настільки щедрим, як торік. Але тут вважають, що знайдуть вихід з будь-якої ситуації. Навіть, якщо підвели дещо ранні зернові, то на сотнях гектарів ще дозріває непоганий урожай соняшнику, кукурудзи, і в кінцевому підсумку результати роботи рослинників можуть вийти на рівень минулорічних. Тим більше, що зросли закупівельні ціни на зерно. 3650 тонн його ранньої зернової групи можуть дати досить суттєві надходження у грошовому еквіваленті.
Немаловажно, що зібрали урожай без залучення найманої техніки. Хоч у ремонт семи комбайнів довелося вкласти до трьохсот тисяч гривень, затрати виявилися цілком виправданими, обійшлося без серйозних поломок у гарячу пору. А це теж виграш у часі.
Коли урожай з 1450 гектарів був вже у коморі, вирішили навіть дещо підняти розцінки учасникам жнивного комплексу робіт за їхню добросовісну роботу. А це теж стимул, який спрацює ще й у наступному році.
Хоч погода у жнива зіграла в цьому році не на користь сільгоспвиробників, але таке господарство, як шляхівське, у будь-якому випадку не залишилося б у програші. Адже мають ще 800 голів свиней, до семисот голів великої рогатої худоби. До двохсот тисяч гривень щомісяця мають тепер тільки від реалізації молока. Навіть мед, якого накачали десь на 60 тисяч гривень, буде неабиякою опорою економіці господарства.
Причому, коли готувався цей матеріал, реалізовувати урожай не поспішали, продали тільки невелику його частину, щоб лише можна було придбати найнеобхідніше – пальне, мастила тощо для подальших робіт. В результаті створили всі можливості підготувати поля під посів не пізніше 19 серпня.
Цікаво, що стратегія і тактика багатьох робіт на полях і фермах Шляхової така ж, якою вона була ще в пору існування колгоспу. Адже дане господарство постійно перебувало на передових позиціях, тож навіщо видозмінювати те, що роками добре зарекомендувало себе.
Навіть солому в цьому році скиртували волокушами.
Зате наскільки зросла продуктивність комбайнів у жнива, та ще й зменшилася витрата пального на обмолоті. Комбайнерам М. П. Зарубенку, Ф. М. Надворному, І. О. Сокоркіну – які зайняли перші місця на обмолоті, а також іншим, залишалося тільки стежити, як підбирається і обмолочується зерно.
Щоб не втрачати навіть 1015 хвилин, коли комбайн з повним бункером зерна іноді підчікує машину, яка його перевозить, у цьому господарстві закріпили не по одній машині за кожним, а по дві. Нехай краще машина простоїть, ніж комбайн, бо отих п’ятнадцятихвилинок може набратися чимало. Не простоювали комбайни навіть в обідню пору – поки комбайнер обідав, працював помічник. Так і вдавалося вигравати дорогоцінний у жнива час, щоб посіви не вкрилися бур’янами. Варто було запізнитися на 3-4 дні, і тоді жнива могли б затягнутися надовго з усіма наслідками.
У Шляховій вже розраховуються за орендовану землю, причому, на рівні попереднього року, вчасно виплачують заробітну плату. Тож разом з поздоровленнями О.І.
Ковбасюка всіх жителів із Днем незалежності це є найкращим свідченням святковості у селі.
Досвід роботи шляхівчан показує, що результати могли б бути ще кращими, якби були попит на їхню продукцію і відповідні ціни на неї, бо тут вміють працювати і досягати результату.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
