Крім автогрейдера, тут зуміли зібрати й іншу техніку, тому при потребі можуть надавати населенню ще й транспортні послуги.
Колектив підібрався хоч і невеликий, проте кажуть, що у хлопців «золоті» руки. Гарні відгуки у селі про роботу водіїв спеціальної техніки М.М. Марущака, О.В. Рубановського, В.С. Лісничука. Вдається знаходити спільну мову з усіма інженеру-механіку М.М. Верхолюку. Тож є можливість надавати послуги в досить широкому асортименті. О теплій порі року, наприклад, щоб заробити якусь копійку, виготовляли бетонні круги для колодязів та доставляли їх замовникам. Порізка скла для тутешніх майстрів теж буденна справа. Не їхати ж, щоб засклити шибку, у районний центр.
На 32-х кілометрах сільських вулиць, а саме стільки їх у Війтівці, враз, звичайно, все не охопити, навіть прогортаючи їх від снігу. Та і досить затратно. Одне тільки пальне он скільки коштує. Однак Є.А. Трохименко, який очолює колектив «Добробуту», розповів, що прагне так організовувати роботу автогрейдера, як і іншої техніки, щоб якнайменше було холостих переїздів. Поряд з усім він завжди готовий вирушити на будь-яку вулицю, як тільки звідтіля надійде відповідний запит або виникне невідкладна потреба в тому.
Щодо фінансування робіт, то сільська рада, з якою укладено відповідну угоду, проплачує тільки за роботу на дорогах загального користування. Решту допомагають господарства-спонсори, яких у цьому селі не бракує. Проте «Добробут», буває, теж надає спонсорську допомогу послугами. Наприклад, дитячим установам тощо.
Щоб зорієнтуватися, наскільки і справді тут очищені від снігу проїзди на сільських вулицях, автору цих рядків навіть запропонували порівняти їх з райцентрівськими. Всі 32 кілометри сільських вулиць, звичайно, неможливо було об’їхати, однак ті, на яких побували, дійсно були непогано прогорнені від снігу.