Особливої ж гостроти розмова набула з приводу діяльності деяких інвесторів, зокрема тих, які прийшли у Тернівку і Березівку, Серебрію і Тирлівку, Чернятку. Практика доводить, що передача корпоративних прав, про що у свій час застерігали населення, тепер може призвести хто зна до чого. Тваринництва, наприклад, яке хоч і розпайоване, у деяких селах вже не стало, і навіть важко відстежити, де поділося. Що деякі села можуть стати всього-на-всього сировинним придатком іншого ра - йону. Йшлося, наприклад, про те, що «Чарівна нива», увійшовши у Тернівку і Березівку і взявши кредит в сумі 5 мільйонів доларів, за якихось півроку своєї діяльності принесла району «сюрприз» – збитки в сумі 11 мільйонів гривень. Коли населення цих сіл у свій час застерігали, щоб з пересторогою ставилися до нових інвесторів і ні в якому разі не йшли у них на повідку, ніхто чомусь тоді до цього не прислухався. Тепер же із зняттям мораторію на продаж землі тернівчани через ці збитки взагалі можуть залишитися без неї.
На нараді було відзначено, що розбиратися в окремих моментах, зокрема, де поділося майно по Тернівці, тепер пора навіть правоохоронним органам. Та й інвесторам доведеться звітувати перед власниками паїв, як вони допустили такі збитки. Дійшло до того, що з приходом деяких вже навіть важко встановити, визначитися, до кого, у чиї руки «рухається» бершадська земля.
Щодо ідентифікації худоби, то на фоні області наш район на непоганому рахунку в порівнянні з іншими. Єдине господарство, де цього ще не зроблено, серединське.
Щодо тваринництва в цілому, то нам теж є над чим працювати. Якщо, наприклад, по поголів’ю корів торік наш район був на першому місці в області, то в цьому році чомусь опинився на третьому. І це в умовах достатньої кількості кормів. Де поділася худоба? Де кошти від її реалізації? Яку суму з них отримали власники паїв? Подібні запитання звучали на нараді не раз.
Щоб виправити ситуацію, такі наради проводитимуться регулярно. На них заслуховуватимуться звіти, що конкретно робиться у господарствах у даному напрямку.
Сільгоспформування, у яких немає тваринництва, надалі взагалі вважатимуться неповноцінними.
Йшлося на нараді і про необхідність посилення економії ресурсів, недоцільність користування в даний час через нестабільність долара валютними кредитами і кредитами взагалі. Давно пора вже навчитися рахувати і виживати за власні ресурси. Адже, навіть на державному рівні, нарешті, вже визнано, що як тільки не підтримаємо сільськогосподарське виробництво, переробку, вижити буде дуже важко. А те, що саме по цьому шляху потрібно рухатися, доводять приклади господарювання у кращих господарствах ра йону. Тим більше у нашому, на відміну від деяких, є не тільки умови для виживання, а й для подальшого розвитку. Тож ставиться завдання залучати до роботи більше молодих спеціалістів. Молодь сама тепер повинна прийти в села, бо у містах, у багатьох випадках, вже важко знайти роботу.
Надію, що у нас є умови для розвитку, вселяє, наприклад, те, що повністю збереглися озимі.
На контролі у райдержадміністрації і цукровиробництво — нами взято квоту на виробництво цукру, і Красносільський цукровий завод повинен запрацювати. Якщо його не запустити, то банки можуть його забрати за кредити, як заставу. Отже, щоб зберегти підприємство, доведеться вирощувати цукросировину.
Якщо вже й уряд визнає, що виживемо тільки за умови, якщо збережемо сільське господарство, то на місцях боротися за виживання вже сам Бог, як кажуть, велів. Тим більше, що наш район поки що перебуває на правильних позиціях. Залишається лише патріотичніше, з почуттям обов’язку, відповідальності, ставитися кожному до роботи на своєму робочому місці, менше посилатися при цьому на негаразди і політику.
У селах, нарешті, повинні усвідомити, що банкрутуючі господарства – то великий ризик втратити землю, як тільки розпочнеться її продаж.
Вела нараду і підбила її підсумки голова райдержадміністрації С.Л. Шульц.
вранці -2…-4° 
