… Подробиці виявилися аж наступного дня. Син Олени, прийшовши провідати свою матір, побачив у хаті страшну картину: на підлозі з розтрощеною головою, в калюжі крові, лежав мертвий вітчим. Поруч – мисливська рушниця. З хати на город вели криваві сліди. А там син побачив побиту і поранену матір. Вона була ще жива. Зусилля лікарів виявилися марними. Напевно, далися взнаки не тільки жорстокі побої, а й холодна ніч, яку вона провела непритомною лежачи на городі. Через кілька годин в реанімаційному відділенні жінка померла. Картина була зрозуміла: у розпалі сварки та бійки чоловік схопив рушницю і побіг за жінкою... Коли та впала і вже не подавала ознак життя, він зрозумів, що накоїв. І вирішив сам себе покарати…
Я дізнавався про подробиці цієї трагедії в райвідділі внутрішніх справ. Виявилося, що рушниця 64-річного Іллі І., з якої він убив свою 61-річну цивільну дружину Олену, була незареєстрована. Одразу ж виникла асоціація з відомим висловом: якщо у першому акті п'єси на сцені висить рушниця, в останньому вона повинна вистрілити. На жаль, драми, які нам підносить життя, набагато жорстокіші, ніж ті, що ми їх бачимо у театрі…
Тимофій МАРЧЕНКО.
с.
Баланівка.
вранці -2…-4° 
