На жаль, сигарета міцно вписалася в життя суспільства. Для багатьох курити так само природно, як їсти чи пити. Тютюнопаління в Україні набуло розмаху епідемії, оскільки щороку до куріння долучається близько 500 тис. молодих людей фактично у віці 11 років. Внаслідок цього смертність населення від хвороб, які пов’язані з курінням, становить понад сто тисяч осіб за рік.
Кожні шість секунд тютюн забирає одне життя.
Тютюнопаління – це не просто шкідлива звичка, це така ж залежність, як і нар - команія. Як же вона виникає? Основною складовою тютюнового диму є нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут. Потрапляючи в головний мозок, нікотин взаємодіє з нікотиновими рецепторами, і в результаті виділяється дофамін – речовина, яка викликає позитивну стимулюючу дію на центральну нервову систему. Досить швидко в мозку людини, що палить, формується рефлекс «покурив – отримав задоволення», який поступово переходить у залежність.
У кожної людини, що палить, розвивається хвороба – нікотинова залежність. При тривалому прийомі нікотину кількість нікотинових рецепторів у мозку збільшується, і для того, щоб отримати те ж відчуття задоволення, необхідно прийняти більшу кількість нікотину. У великих дозах (60 мг) нікотин викликає параліч дихальної і серцевосудинної систем.
Ознакою залежності від нікотину є виникнення так званих симптомів відміни при припиненні паління.
Чим сильніша залежність, тим яскравіший їхній прояв.
Такими симптомами є непереборний потяг до паління, головний біль, дратівливість, агресивність, підвищена тривожність, проблеми з концентрацією та утриманням уваги, рухове занепокоєння, порушення сну, кашель, зниження артеріального тиску, зниження швидкості серцевих скорочень, підвищення апетиту. У більшості випадків саме ці відчуття заважають відмовитися від паління.
З’являються симптоми відміни вже через декілька годин після припинення паління, максимально проявляються через 2-3 дні і тривають 3-4 тижні. Курці, прагнучи позбавитися їх, поновлюють споживання тютюну.
Окрім фізичної залежності, тютюнопаління викликає і психологічну залежність, яка складається зі звичних явищ та дій, які пов’язані в нашій пам’яті з палінням, наприклад: чашка кави, обід, водіння автомобіля, очікування громадського транспорту на зупинці тощо. Багато курців палять тільки в цих ситуаціях, спокійно обходячись без сигарет в інший час.
Поступово кількість таких ситуацій накопичується, і непомітно для курця розвивається нікотинова залежність.
Паління стає не лише ситуаційним, але і необхідністю для зняття симптомів відміни.
Якщо у боротьбі з фізичною залежністю можуть допомогти медикаментозні методи, то з психологічною доведеться справлятися самостійно. Повністю нікотинова залежність зникає, якщо не курити близько шести місяців.
Гарною новиною є те, що можна отримати суттєві переваги для здоров’я, покинувши палити у будь-якому віці, при будь-якому стажі та інтенсивності куріння.
Тим, хто курить, бажаю зробити правильний вибір – відмовитися від тютюну, зробити крок до здорового способу життя і почати боротися із шкідливою звичкою прямо сьогодні.
Олена УЛІЧ, лікар-нарколог Бершадської ОЛІЛ.