Скляні пляшки та бите скло практично вічні. Отож смітимо на століття.
Якщо ви не взяли дітей у ліс на прогулянку, і вони не побачать цього страхіття і тих збитків, які завдають йому люди, то, мабуть, і шкодувати не варто. Коли на кожному кроці діти бачитимуть знущання над природою, то в кінці кінців звикнуть до цього і вважатимуть, що так і потрібно. Все це в них виховує черствість та байдуже ставлення до навколишнього середовища.
Важко і прикро дивитися на таке варварське ставлення до лісу. Він може вистояти проти будь-якого лиха, однак проти людини безсилий. Людина може знищити ліс, завдати природі колосальних збитків, та одного зробити не може – існувати поза природою.
Берегти ліс, не завдавати йому шкоди, не смітити – істини відомі кожному. Чому ж про них так часто забувають?
Адже зовсім мало потрібно для того, щоб не смітити в лісах і гаях. Збитків лісам завдають люди, які в більшості випадків не розуміють або не хочуть розуміти елементарних речей, що вони позбавляють на існування наших дітей та онуків.
Преса, радіо і телебачення десятки років закликають любити «зеленого друга», а справа погіршується. Ми поступово звикаємо до порушень. Встановлення абстрактних, навіть яскравих щитів з написами типу «Не смітіть у лісі» становища не міняє. Порушники правил поведінки в лісах не звертають на них ніякої уваги. Такі аншлаги лише дискредитують справу. Гаслами справі не допоможемо.
Необхідно привчати людей до порядку. Викинув сміття у лісі – плати штраф. Порушникам відповідно до статті 152 Адміністративного кодексу України «світить» штраф від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів, це від 85 до 170 гривень, а посадовим особам – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів, а це від 170 до 340 гривень. Але хіба це дійсні штрафи, їх потрібно збільшити в десятки разів, і лише тоді порушник задумається смітити йому чи ні.
Потрібно свідомо ставитись до цієї проблеми, щоб це не призвело до знищення цивілізації на нашій планеті.
Іван КРАВЧУК, інженер охорони і захисту лісу ДП «Бершадський лісгосп».