Область, яка постраждала найменше – Закарпатська – знаходиться у надзвичайно складних умовах. Гірський ландшафт значно посилює руйнівну дію паводків, які відбуваються там 3-8 разів на рік. І в цих умовах збитки, понесені Закарпатською областю, у 35 разів менші, ніж Івано-Франківською. Це стало результатом реалізації у 1999-2001 рр. низки протипаводкових заходів.
Стан виконання Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010-го свідчить про її другорядність під час визначення пріоритетів у фінансуванні. Так, фактично у 2001-2007 роках із державного бюджету заходи програми профінансовано на 324,7 млн. грн. із передбачених програмою 511,1 млн. грн., що складає 63,5%.
У 2008 році протипаводкові заходи, так само як і інші, направлені на запобігання природних катастроф, взагалі не фінансувалися. Сьогодні увага всіх зосереджена на паводку, але ж Урядом, наприклад, не забезпечено належний захист Херсонської області, яка є дуже вразливою перед підтопленням. Ініціативи з місць ігноруються – так, саме неспроможність Кабінету Міністрів протягом року розглянути Регіональну програму протипаводкових заходів щодо захисту населених пунктів та територій гірських районів Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей на 2008-2012 роки призвела до різкого звернення президії Львівської обласної ради до Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації. Цей документ пройшов усі необхідні погодження на рівні органів місцевого самоврядування, але з грудня 2007 року «застряг» в урядових кабінетах.
Тривожним сигналом є те, що ситуація з фінансуванням, подібна до сьогоднішньої, вже була у 2005 році. Так само, тоді не відбувалося фінансування заходів, направлених на запобігання катастроф. Тому таке ставлення нагадує відомий вислів радянських часів – створюємо труднощі для того, щоб їх героїчно долати.
На моє глибоке переконання, піар-акції урядовців на місці стихійного лиха – зовсім не та робота, якої від них очікують люди. Якісне виконання своєї роботи, що принаймні повинне привести до повернення постраждалим даху над головою – на цьому має бути зосереджена увага Кабінету Міністрів.
Демонстрація надзвичайних зусиль по ліквідації наслідків нічого не варта, якщо не було здійснено необхідного для уникнення трагедії. Можливість передбачення проблеми є одним з найважливіших питань професіоналізму. Я сподіваюся, що такий професіоналізм виявить чинний Уряд при визначенні пріоритетів фінансування у подальшому.
Є нагальна потреба у тому, щоб Уряд спільно з місцевою владою розробив необхідну програму для розбудови протягом 7-8 років інфраструктури, яка б дозволила запобігти таким руйнівним наслідкам стихії: паводкам, підтопленням, зсувам, які ми бачимо сьогодні. Президент України закликає урядовців зробити необхідні розрахунки, розробити таку програму ще у 2008 році, здійснити заходи по залученню коштів не лише з Державного бюджету, але й інших джерел, з тим, щоб вже з початку наступного року розпочати реалізації її заходів.