Цього року виповнилося п’ять років, як помер Дмитро Михайлович. Він дуже багато зробив для розвитку в районі фізкультури і спорту. Його зусиллями було відновлено стадіон «Колос», місцева команда увійшла у когорту провідних колективів України, на рівних змагалася з ними.
Особливу увагу приділяв тодішній депутат районної ради роботі з дітьми.
Фізкультурники і спортсмени району пам’ятають цю неординарну особистість, систематично на районному стадіоні проводяться меморіальні турніри його пам’яті.
Причому кожного разу – порізному. Цього року місцева ветеранська команда зіграла з одеською командою «Ришельє». Цей колектив – багатократний чемпіон України з футболу і міні-футболу серед ветеранів, взагалі найтитулованіший ветеранський клуб країни, базовий для збірної країни.
Погода виявилася не надто сприятливою, але гравцям це не стало на заваді. Ветерани Бершаді та Одеси продемонстрували цікаву, видовищну гру із неповторними моментами. А м’ячів було забито аж десять – по п’ять з кожної сторони.
Найбільшим хвилюючим та вирішальним моментом матчу стали післяматчеві пенальті. І тут на висоті, у прямому й переносному значенні, виявився воротар господарів Борис Войнаровський, який зумів відбити більше одинадцятиметрових, ніж його одеський колега. Отже, ветерани Бершаді обіграли титулованих та знаменитих футболістів і не віддали їм кубок.
І лише після остаточного завершення матчу Ігор Бєланов на прохання усіх присутніх пробив і сам гол, та він уже нічого не міг змінити.
Кубок пам’яті Дмитра Заболотного залишився у господарів. Цей приз, а також відзнаки кращим гравцям обох команд вручив брат Дмитра Михайловича, депутат обласної ради, кандидат у народні депутати України Григорій Заболотний.
«Мене переповнює радість, що кубок пам’яті мого брата залишився на рідній Бершадщині. Я дуже любив Дмитра, а врятувати від смерті не зумів. Хоч багатьом людям допомагав, а от хвороба рідного брата виявилася надто підступною і забрала його за кілька днів. Це була величезна втрата не лише для рідних, але й для багатьох земляків. Бершадь завжди пам’ятатиме Дмитра Заболотного за його добрі справи, – сказав Григорій Михайлович. – Бершадські ветерани футболу сьогодні довели, що грають, як професіонали високого рівня. Я радий, що це мої земляки».
Цього дня прозвучало багато гарних слів та спогадів про Дмитра Заболотного – прекрасну людину, великого патріота рідного краю, невтомного пропагандиста здорового способу життя. Його добре знали і в інших містах України, де він залишив гарний слід.
Перед матчем, під час перерви і після гри шанувальники футболу мали можливість поспілкуватися з відомими футболістами, найперше з Ігорем Івановичем Бєлановим, сфотографуватися, взяти автограф. До речі, знаменитий володар «Золотого м’яча» вже не вперше приїздить у Бершадь.
«Мені подобається ваш край, я захоплююся його людьми. На сьогоднішньому матчі ми зіткнулися з добре організованою грою місцевої ветеранської команди, про що свідчить і результат.
Ми, у минулому професійні футболісти, вражені рівнем гри. Я обов’язково приїду до вас іще, – сказав Ігор Бєланов.» Незважаючи на не досить сприятливу для футболу погоду, на стадіон прийшло чимало людей. З особливим захопленням та іскорками в очах спостерігали за матчем пам’яті хлопчаки, для яких це було неймовірне задоволення.
І лише коли стадіон спорожнів, небо знову заплакало дощем. Це були світлі сльози за світлою людиною.
Федір ШЕВЧУК. Політична реклама
вранці -2…-4° 
