Про поточні питання соціально-економічного розвитку області, здобутки нинішнього дня та перспективи на майбутнє йтиме наша розмова із головою Вінницької обласної державної адміністрації Миколою Джигою.
– Миколо Васильовичу, за усталеною традицією, чергова річниця Незалежності України – не тільки дата, заради якої варто підбити підсумки пройденого, але й той час, коли належить відповісти на найактуальніші питання сучасної доби. Яке місце займає Вінниччина серед багатогранної палітри регіонів України? Якими є головні підсумки розвитку області на сьогодні?
– Вінниччина – один із найпотужніших в Україні агропромислових центрів, який демонструє високі темпи розвитку. За багатьма показниками ми – лідери. За підсумками першого півріччя посіли третє місце серед регіонів України за темпами розвитку промислового виробництва. Успішно реалізуються інвестиційні проекти, які збільшують ділову активність і впливають на кількість робочих місць. Збільшується виробництво товарів, будуються інфраструктурні об’єкти, відкриваються школи, дитячі садки, спортивні майданчики та стадіони, газифікуються села. За ці два роки нам вдалося багато. Мені не соромно за те, що зроблено.
– Вінниччина не входить у трійку основних наповнювачів державного бюджету, але її можна назвати розвинутим та перспективним регіоном. І головний фінансовий документ, згідно з яким живе область – це бюджет. Якими є темпи приросту надходжень до бюджету?
– Аграрна специфіка регіону визначає і економічні показники. Звісно, Вінницька область – не промисловий гігант і не є основним наповнювачем державного бюджету. Але у нас досить хороша динаміка його наповнення. За минулий рік до Зведеного бюджету зібрано понад 4 млрд. грн., і це на чверть більше, якщо порівнювати з попереднім роком. Постійно виконується і план бюджетних надходжень до скарбниць області та районів. У нас є можливість додаткові кошти направляти на вирішення найболючіших питань.
Надходження до Зведеного бюджету Вінницької області за 7 місяців зросли майже на 13% у порівнянні з минулорічним показником, або на 363 млн. грн. А це досить вагома цифра. Вінниччина входить у десятку регіонів, де забезпечено рівень виконання доходів місцевих бюджетів вище середнього показника по Україні, у Вінницькій області цей показник становить 104,6%.
– А які кошти із держ - бюджету виділяються на Вінниччину?
– Для Вінничини цього року було виділено найбільшу суму державних субвенцій, порівняно із попередніми роками. Загалом на цей рік передбачено державних дотацій та субвенцій до 4 млрд. гривень. Найбільшу суму виділено на капітальні видатки: 96 млн. грн. – на газифікацію Бершадського району, 70 млн. гривень – на заверше - н ня будівництва хірургічного корпусу обласної лікарні імені М. Пирогова та 40 млн. грн. – на будівництво шкіл та дитячих садочків області.
Сьогодні на рівні Кабінету Міністрів прийнято постанову про газифікацію Муровано-Куриловецького району (будівництво газопроводу-відводу смт. Муровані Курилівці – смт. Копайгород). Це значна сума коштів, перший транш якої незабаром надійде до області.
Нам вдалося переконати офіційний Київ, що збільшення державної підтримки області вкрай необхідне. Бо соціальне навантаження на бюджет надзвичайно велике.
І своїми силами забезпечити фінансову самодостатність область поки що не може.
Звичайно, за два останні роки було зроблено вагомі кроки щодо зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів і забезпечення ефективного та збалансованого розвитку територій. І ми продовжимо цю роботу.
– Ви справедливо зауважили, що Вінниччина не є промисловим гігантом, але за темпами розвитку промислового виробництва входить у трійку регіонів України. Які саме галузі є лідерами на сьогодні?
– У нас зафіксовано зростання виробництва у переробній промисловості. Збільшено випуск продукції у виробництві харчових продуктів та напоїв, хімічній та нафтохімічній промисловості. За підсумком першого півріччя 2012 року рівень виробництва промислового сектору області перевищив минулорічні показники на 9,2%. Це досить високий результат, але ми не будемо зупинятися на досягнутому.
– Останніми роками будівельна галузь Вінниччини набирає обертів. Це один із пріоритетів, якими Ви опікуєтесь особисто?
– Я особисто опікуюсь, аби зрушити з місця застарілу проблему – завершення довгобудів. У цьому році на будівництво соціальних об’єктів нам вдалося отримати з державного бюджету вдвічі більше коштів, ніж у минулому.
Завдячуючи фінансовій допомозі з боку держави, активній участі місцевих органів самоврядування, залученню коштів інвесторів та населення протягом 2012 року завершено будівництво та введено в експлуатацію цілу низку об’єктів соціальної сфери: проведено роботи по реконструкції центральної районної лікарні у Козятині, реконструйовано торакальне відділення обласного онкологічного диспансеру у Вінниці, відремонтовано пологове відділення центральної районної лікарні у Жмеринці, а також Шаргородської центральної районної поліклініки.
У поточному році вже вдалося покінчити з деякими довгобудами, а саме здати в експлуатацію дві сучасні школи у Шаргороді і Томашполі.
На фінішну пряму виходить і будівництво найголовнішого для області довгобуду – хірургічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. Пирогова, його зводять уже майже чверть століття. Ми сподіваємося, що лікарня стане міжрегіональним хірургічним центром, аналогів якому не буде не тільки на Вінниччині, але й у сусідніх областях.
Окрім цього, вводяться в дію нові газопроводи й водогони. Будуть газифіковані Бершадський, Муровано-Куриловецький, Чечельницький і Ямпільський райони – останні в області, де немає газу.
Активно розгортається програма здешевлення вартості іпотечних кредитів. На цей час у регіоні визначено 12 будинків, 353 квартири, які можуть бути придбані громадянами в рамках реалізації соціальної ініціативи Президента «Доступне житло». Із позичальниками на сьогодні укладено 14 договорів та видано стільки ж кредитів для придбання житла на суму понад 3 млн. грн.
– Один із напрямків економічної політики – максимальне залучення інвестицій. Запорукою успіху у цій справі є створення сприятливого інвестиційного клімату. Чи можна Вінниччину вважати інвестиційно привабливим регіоном?
– Так, область стабільна для інвестування. Ми маємо гарний досвід залучення інвестицій та реалізації інвестиційних проектів. З початку поточного року у розвиток економіки області за рахунок усіх джерел фінансування вкладено понад 840 млн. грн. капітальних інвестицій (118,4 % до відповідного періоду минулого року).
– Чим це можна пояснити?
– Влада зацікавлена у максимальній співпраці, тому сприяє інвесторам. Це додаткові надходження в область. Це робочі місця, заробітна плата, це і вирішення соціальних проблем. Іноземні інвестиції станом на 1 серпня поточного року тільки в розвиток агропромислової галузі області склали понад 16 млн. дол. США. На сьогоднішній день знаходяться в стадії реалізації та будуть реалізовуватися в найближчій перспективі 157 інвестиційних проектів на суму понад 17,5 млрд. грн.
106 країн світу підтримують з Вінничиною торговельні зв’язки. Темпи зростання товарообігу в області вищі від середньоукраїнських, а отже – маємо друге місце серед регіонів України.
– Які цікаві інвестиційні проекти реалізовуються в області?
– На Вінниччині доцільно залучати інвестиції насамперед в аграрну сферу, що пов’язано із родючістю грунтів регіону. У промисловості потрібно також акцентувати увагу на переробці продукції рослинництва і тваринництва.
На цей час обласна державна адміністрація супроводжує реалізацію низки великих інвестиційних проектів: завершено будівництво нової кондитерської фабрики «РО- ШЕН» №2 у Вінниці. Поруч із новою кондитерською фабрикою розпочалось будівництво нового молокопереробного заводу. Вже монтується фундамент цього підприємства, а запуск його заплановано на четвертий квартал 2013 року. Вартість реалізації проекту 318 млн. грн.
Є багато цікавих і сміливих проектів у галузі будівництва. Цілу низку проектів започатковано у Липовецькому районі. Це перш за все – практично на 100% збудовано завод по виробництву твердого біопалива із відходів лісового та сільськогосподарського виробництва у вигляді пелетів. Наразі проводиться монтаж обладнання і вже з осені він розпочне свою роботу. Окрім того, в цьому ж районі планують до кінця року побудувати та ввести в експлуатацію завод з виробництва концентрованих соків потужністю тисяча тонн переробки яблук на добу. Вартість проекту становить 12 млн. євро.
Продовжується будівництво виробничого комплексу з вирощування та переробки птиці ВАТ «Миронівський хлібопродукт». Планова потужність комплексу складає 400 тис. тонн м’яса на рік. Буде створено 10 тисяч нових робочих місць. Вартість проекту 1,5 млрд. дол. США. На сьогодні перша пробна партія птиці вже вирощується і протягом певного часу ми отримаємо м’ясо, вирощене у Вінницькій області.
Окрім того, надзвичайно перспективним напрямком залишається будівництво сонячних електростанцій. На разі в області ведеться будівництво семи енергогенеруючих об’єктів – електро - станції з використанням енергії сонця.
– Відкриваючи муніципальний діагностичний центр у Вінниці, Ви сказали, що Вінниччина – це серце медицини в центрі України. Що Ви вкладаєте в ці слова?
– Всі ми чудово розуміємо, що головне – це здоров’я.
Вінничину було обрано пілотною областю для реформування системи охорони здоров’я. Ставлення до реформи у жителів області не є однозначним. Але реформа є незворотною і це потрібно зрозуміти. Звичайно, ми маємо важелі, щоб впливати та пом’якшувати деякі процеси.
І ми ними активно користуємося. На початкових етапах покращення галузі охорони здоров’я на Вінниччині було запропоновано утворити 7 госпітальних округів, а це означало б погіршення якості медичного обслуговування.
Враховуючи особливості Вінницької області, нам їх необхідно вдвічі більше. І після особистої розмови із Раїсою Богатирьовою, нам вдалося відстояти створенння 17-18 госпітальних округів та змінити ситуацію на нашу користь.
Я також радий, що ми першими в Україні відновили санітарну авіацію. І коли скептики сумнівалися у реальності цього амбітного завдання, ми – робили свою справу. І зараз нам є чим пишатися. Ми заборонили ліквідацію цілодобових стаціонарних ліжок в амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини (колишні дільничні лікарні) там, де в них є потреба. Оновлена медицина має стати організованою краще, оснащеною краще і бути для пацієнтів зручною та комфортною. А визначальним фактором успіху для цього є плідна та тісна співпраці між усіма ланками системи охорони здоров’я області, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.
– Як вибудовуються стосунки із міською владою Вінниці?
– Обласна та міська влади посилюють взаємодію, щоб працювати, як одна команда.
Я переконаний, що проблеми Вінниці не можуть бути осторонь від проблем області.
Ми зміцнюємо наші відносини задля ефективної роботи. Якщо говорити мовою цифр, то у минулому році бюджету міста було передано міжбюджетних трансфертів за рахунок коштів обласного та державного бюджетів в загальній сумі понад 25 млн. грн. У цьому році бюджету міста передбачено понад 11 млн. Крім того, при формуванні бюджету на 2012 рік бюджету міста передбачена субвенція з держбюджету на придбання медичного автотранспорту та обладнання для закладів охорони здоров’я в сумі 10 млн. грн. Також у 2012 році міському бюджету передбачено видатки за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку в сумі 18 млн. 200 тис. грн.
– Аграріями області вже завершено збирання ранньої групи зернових. Намолочено понад 2 млн. тонн зернових ранньої групи – це найбільший валовий збір по державі. Якою буде ціна на хліб?
– Ціни на хліб залишаться стабільними. Нинішнього року погода не завжди сприяла хліборобам Вінниччини, які зазнали значних втрат урожаю, але збитки виявилися не надто суттєвими. Користуючись нагодою, хочу подякувати усім хліборобам Вінниччини, адже вони гідно впоралися із завданнями по збору врожаю. Цей здобуток, досягнутий за цьогорічних складних погодних умов, – результат їхньої самовідданої праці та великого хліборобського досвіду.
– Одним із пріоритетів Вашої діяльності є вирішення найболючішої проблеми села нашого часу – заготівлі молока. Яка зараз існує ситуація на ринку молока області?
– У нашій переважно сільськогосподарській області завжди чутливим суспільним камертоном були ціни на продовольчі товари, зокрема на молоко, що виробляються у приватних господарствах.
Шахраїв, котрі намагаються нажитися на важкій селянській праці, встановивши занижені закупівельні ціни на молоко, є чимало, і ми ведемо боротьбу із недобросовісними заготовачами. Але головне, до чого вони апелюють – це питання якості зданого молока. Ми пішли по шляху створення молокопунктів для приймання молока у населених пунктах, де є необхідність. На сьогодні їх створено 591. В тому числі в цьому році – 34. І ми ставимо питання про створення таких кооперативів за кошти як обласного бюджету, так і за рахунок районного, сільського бюджетів і кошти самих членів кооперативу. Там, де вони працюють, якість молока висока й ціна закупівельна непогана – дві гривні і більше, адже це не остаточна ціна. Я чудово розумію селян. Молоко – це засіб до виживання, зайнятість населення і джерело доходів. І цим нехтувати не потрібно. Але разом з тим перед селянами ставимо умову: ціна на молоко залежить від його якості. А ми будемо все робити, щоб переробники купували його за відповідною високою ціною.
– Незабаром розпочнеться новий навчальний рік. Чи готові освітні заклади області до зустрічі вихованців?
– У галузі освіти зроблено чимало. Сьогодні особливу увагу ми приділяємо ремонтним роботам. Вони профінансовані в обсязі понад 59 млн. грн. За рахунок цих коштів у 271 школі області облаштовано внутрішні туалети, одинадцять котелень переведено на альтернативні види палива, 7 виведено із підвальних приміщень. Крім того, ми йдемо по шляху економії тепла: утеплюємо фасади, здійснюємо заміну старих вікон на пластикові. До початку навчального року Вінниччина отримала 33 шкільні автобуси. Тож усі райони області відповідно до кількості учнів будуть мати один-два автобуси. На цей момент отримано вже 100% підручників для перших класів та 70% – для одинадцятих.
До 1 вересня всі учні будуть безкоштовно забезпечені підручниками. Сьогодні я ставлю завдання максимально сприяти покращенню організації харчування дітей у школах. До речі, за останні півроку ми в півтора рази збільшили видатки на харчування дітей. Майбутнє України – за новим поколінням. І наш обов’язок забезпечити їм гідні умови розвитку.
– Миколо Васильовичу, а чим особисто для Вас є День незалежності України?
– Двадцять один рік тому наша країна вибрала новий шлях. Україна вперше на повний голос заявила про прихильність принципам демократії, про пріоритет прав людини і громадянина. Саме заради цього в новій Україні розпочалося будівництво демократичної правової держави. Найголовнішим у цьому періоді було те, що ми зміцніли як держава і як єдина нація. А наша переконаність у необхідності демократичного розвитку допомагає нам і сьогодні оновлювати наше життя, будувати сучасне і прогресивне суспільство. Україна потрібна насамперед українцям. І всі ми несемо відповідальність за рішення, які приймаються, в кінцевому рахунку за нашу країну і за її майбутнє. Відповідальність перед сьогоднішнім поколінням і перед нашими нащадками.
– Що побажаєте вінничанам?
– По-перше, завжди в майбутнє треба дивитися з оптимізмом, бо якщо не дивитися з оптимізмом і не мати мети – успіху ніколи не буде.
По-друге, нам потрібно завжди пам’ятати про те, що розбудова України і розквіт Вінниччини залежить тільки від нас. На превеликий жаль, у нашій державі багато політики подвійних стандартів. І напередодні виборів ми спостерігаємо черговий сплеск гучних фраз і потік солодких обіцянок, що зростає в геометричній прогресії.
Але сьогодні люди вже навчились впізнавати, хто є хто, думати і розрізняти агітацію і реальну роботу. Наша душа насправді сама відчуває, де правда. І ще – треба цінувати те, що маємо. І робити для рідного краю, для Вінниччини, конкретних справ більше. Думати головою, а не піддаватися емоціям, і не вірити в прості шляхи вирішення непростих проблем.
Бажаю українцям сили духу і надії на краще, а Україні – розвитку і процвітання!
Спілкувалась Єлізавета СВЄТЛОВА
вранці -2…-4° 
