Відвідати довелося багато об’єктів як виробничої, так і соціально-культурної сфери, поспілкуватися з їх керівниками та жителями сіл Серебрії і Березівки, в кожному з яких проживає до півтисячі населення.
Відразу зазначу, що не дивлячись на значні зусилля сільського голови С.А. Люльчака, який користується великою підтримкою людей, через слабкість місцевих виробничників, безініціативність жителів, через безгрошів’я, Серебрія справила скромне враження.
В центрі села можна побачити біля будинку культури стихійне сміттєзвалище, забур’яненість, розбиті пам’ятники монументального мистецтва, двоповерховий житловий будинок з побитими вікнами та інше. Складається думка, що тут всі змирилися з цією ситуацією. І це все ще й на фоні значної безгосподарності місцевого приватного сільгосппідприємства «Зоря», яке ледь жевріє навіть при підтримці інвестора.
Ускладнює ситуацію і те, що за твердженням жителів, в селі появилося вже два «хазяїна», які «рвуть» його на частини. Не будемо вникати в деталі цього процесу – для цього є відповідні органи, але це не додає людям оптимізму.
П’ять років тому, завдяки сільському голові, вдалося перекрити покрівлю Серебрійського будинку культури і цим самим зберегти його від подальшої руйнації. Але роботи тут ще чимало. Нині в його приміщення готується перебратися апарат сільської ради, так як нинішня його «хата» має неприглядний вигляд.
Ведеться відповідна робота і в бібліотеці, однак тут холодно.
Чи не найбільше людей того дня побачили в єдиному магазині (на знімку) і біля нього, де разом пропонуються і продовольчі та промислові товари. Деяке торговельне пожвавлення привносять приїзджі підприємці в єдиний базарний день – тоді кожен із жителів прагне отоваритись необхідним.
Пропозиції щодо поліпшення теплового режиму та благоустрою від депутатів прозвучали і на адресу керівництва ФАПу, хоч тут останнім часом навіть зроблено внутрішній туалет. Правда, для цього витратили немалі кошти, зате на медикаменти виділено мізер.
Голова районної ради багато уваги приділив відвідуванню об’єктів ПП «Зоря».
Вже два місяці тут від інвестора працює новий керівник С.М. Кошилев і, за твердженням працюючих, ситуація дещо поліпшується. Правда, роботи тут хоч відбавляй, в тому числі і по створенню умов для працюючих.
Взагалі-то, як на мене, найбільшою заслугою тут є те, що вдалося, зберегти тваринництво – утримується 260 голів ВРХ, з яких 100 корів, 100 голів свиней, з яких 20 свиноматок. І хоч через нехватку кормів продуктивність його була дуже низькою, зараз ця ситуація, хоч і повільно, але змінюється на краще. В тваринництві працює 25 жителів Серебрії, тож хочеться сподіватися, що пусті приміщення ферм не будуть надалі руйнуватися і набудуть «другого дихання».
Гарне враження на нас справила школа, де дружній злагоджений колектив робить все можливе для повноцінного навчально-виховного процесу. Єдиною проблемою залишається її малокомплектність – навчається лише 34 учні.
До речі, майже такі проблеми хвилюють і професійний колектив Березівської школи, яка розміщена в гарному приміщенні, і де навчається лише 35 учнів.
Дитячий садок у територіальній громаді один, він розміщений у Березівці, але з 18 дітей сюди із Серебрії підвозять 13. Правда умови, завдяки сільській владі та благодійників, тут створено належні. Багато їм в цьому, як і всій соціальній сфері, допомагає місцеве сільгосппідприємство «Чарівна нива», очолюване В.В. Корчевним. Воно ефективно працює на орендованих у березівчан землях і домагається гарних врожаїв у рослинництві. Однак і тут останнім часом виникла проблема – через безробіття група людей виявила бажання господарювати самостійно і вийти з цього підприємства зі своїми земельними паями.
Селян, які прийшли в цьому селі на прийом до голови районної ради, турбувало найбільше питання, як віднайти свої майнові паї, які були в оренді ТОВ «Березівка». Михайло Григорович пообіцяв посприяти сільському голові в цьому.
А взагалі-то, Березівка вигідніше відрізняється поки що від Серебрії своїм благоустроєм – гарно облаштовується контора сільгосппідприємства, працює новітня техніка тощо, хоч пам’ятником запустіння тут вже багато років залишається новозбудоване приміщення будинку культури, яке так і не було введене в дію і зустрічає всіх приїзджих пустими вікнами.
Правда, є й інший позитивний приклад – в селі місцева релігійна община має новий дерев’яний храм, облаштування біля якого продовжується і нині.
На фоні усіх плюсів та мінусів Серебрійської територіальної громади хочеться все ж відзначити авторитет і велике бажання працювати сільського голови С.А. Люльчака, який вже більше десяти років на цій посаді. А його одне з останніх масштабних діянь – освітлення вулиць обох сіл, залучення до цього місцевих виробничників і багатьох жителів дають можливість стверджувати, що в цій чудовій місцині ще не все втрачено і краще – попереду.
Павло БАЙДАЛЮК.
вранці -2…-4° 
