«Про внесення змін до Конституції України»

9) за поданням Президента України оголошує стан війни і укладає мир; 10) призначає на посади та звільняє з посад Голову та інших членів Центральної виборчої комісії України за поданням Президента України; 11) надає згоду на призначення на посади Президентом України Генерального прокурора України, а також Голови Служби безпеки України, Голови Національного бюро розслідувань України, керівників інших державних органів, які здійснюють досудове слідство, Голови Служби зовнішньої розвідки України; 12) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Президента України Голову Національного банку України, Голову та державних уповноважених Антимонопольного комітету України, керівників та членів інших органів державного регулювання; 13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Рахункової палати; 14) призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України; 15) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 16) призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Президента України Голову Національного комітету державної служби України; 17) затверджує кошторис Сенату; 18) затверджує структуру апарату Сенату, призначає на посаду та звільняє з посади керівника апарату Сенату.
Сенат здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.
Стаття 101 Кожна палата Національних Зборів України обирає зі свого складу Голову палати, його заступника та звільняє їх із цих посад.
Голова палати організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях палати, підписує акти, прийняті палатою, координує діяльність її органів, представляє палату у зносинах з іншими державними органами, парламентами іноземних держав, контролює роботу апарату палати.
Голова палати здійснює повноваження, передбачені Конституцією України, у порядку, встановленому регламентом відповідної палати.
Стаття 102 Кожна палата Національних Зборів України для підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, обирає зі свого складу комітети і тимчасові спеціальні комісії відповідної палати.
Палата депутатів для проведення розслідування з питань, що віднесені до її повноважень і становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо рішення про це ухвалено не менш як третиною від її загального складу. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для досудового слідства і суду.
Організація і порядок діяльності комітетів, тимчасових спеціальних комісій Палати депутатів і Сенату, тимчасових слідчих комісій Палати депутатів встановлюються законом.
Стаття 103 Повноваження Палати депутатів припиняються в день відкриття першого засідання новообраної Палати депутатів.
Повноваження Палати депутатів припиняються достроково з дня видання указу Президента України про її розпуск.
Палата депутатів може бути розпущена Президентом України.
Для ухвалення рішення про розпуск Палати депутатів Президент України оголошує консультації з головами обох палат Національних Зборів України, Прем’єр-міністром України та головами фракцій у Палаті депутатів.
Палата депутатів не може бути розпущена під час дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні.
Палата депутатів, обрана на позачергових виборах, не може бути розпущена також протягом одного року від дня її обрання, а також в останні шість місяців строку, на який обрано Президента України, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 128 Конституції України.
Стаття 104 Палата депутатів приймає закони, постанови більшістю від загального складу Палати, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Сенат схвалює закони, приймає постанови більшістю від загального складу Сенату, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Стаття 105 Закони мають вищу юридичну силу стосовно підзаконних нормативно-правових актів і регулюють найважливіші суспільні відносини.
Виключно законами визначаються права і обов’язки громадян, гарантії цих прав; діяння, які є правопорушеннями, та відповідальність за них; правовий режим власності та засади цивільно-правової відповідальності; організація і порядок здійснення державної влади і місцевого самоврядування.
Стаття 106 Право законодавчої ініціативи в Національних Зборах України належить народним депутатам, сенаторам, Кабінету Міністрів України, Президентові України, не менш як ста тисячам громадян України, які мають право голосу.
Законопроекти, внесені за народною ініціативою на вимогу не менш як ста тисяч громадян України, які мають право голосу, а також законопроекти, що визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Палатою депутатів позачергово.
Стаття 107 Законопроекти вносяться для розгляду до Палати депутатів.
Розгляд законопроекту Палатою депутатів передбачає прийняття його основних положень постатейно і прийняття закону в цілому.
Закон, прийнятий Палатою депутатів, протягом п’яти днів передається Головою Палати депутатів до Сенату.
Сенат після отримання закону протягом п’ятнадцяти днів сесії схвалює закон або відхиляє його. Якщо Сенат протягом встановленого строку не ухвалить рішення, закон вважається схваленим Сенатом.
Якщо Сенат прийняв постанову про відхилення закону, Палата депутатів може повторно прийняти закон більшістю від загального складу.
Стаття 108 Закон, схвалений Сенатом або прийнятий повторно Палатою депутатів, Голова Палати депутатів невідкладно підписує і направляє Президентові України.
Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує закон або застосовує щодо нього право вето, повертаючи закон зі своїми пропозиціями до Палати депутатів для нового розгляду.
Якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон до Палати депутатів, закон має бути підписаний Президентом України.
Якщо повернений Президентом України з пропозиціями для нового розгляду до Палати депутатів закон буде знову прийнятий Палатою депутатів не менш як двома третинами від її загального складу, Президент України протягом десяти днів підписує такий закон.
Підписаний Президентом України закон невідкладно офіційно опубліковується.
Закон набуває чинності через десять днів після його офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Стаття 109 Державний бюджет України затверджується законом на період із 1 січня по 31 грудня кожного року, а за особливих обставин – на інший період.
Виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування.
Кабінет Міністрів України подає до Палати депутатів проект закону про Державний бюджет України на наступний рік та доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року не пізніше 15 вересня кожного року.
У разі якщо Палату депутатів розпущено, проект закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України до Сенату, який приймає закон про Державний бюджет України не менш як двома третинами від загального складу. У такому разі закон про Державний бюджет України невідкладно підписує Голова Сенату і направляє на підпис Президентові України.
Парламентський контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.
Стаття 110 Забезпечення стабільності гривні є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України.
Емісія гривні здійснюється виключно Національним банком України.
Визначення засад грошово-кредитної політики та контроль за її проведенням здійснює Рада Національного банку України.
Стаття 111 Парламентський контроль за додержанням прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Національних Зборів України з прав людини.
Уповноважений Національних Зборів України з прав людини без згоди Палати депутатів не може бути затриманий чи заарештований до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього.