- Як була розроблена методологія LGAF і в чому полягає її особливість?
- LGAF – це методологія, розроблена Світовим банком у відповідь на необхідність комплексного вирішення земельних питань. Вона враховує важливість належного управління земельними ресурсами для скорочення бідності і складний характер земельної реформи, яка потребує особливих підходів.
Таке дослідження дозволяє країнам домогтися низки важливих результатів. По-перше, сформувати власне бачення і визначити цілі в галузі управління земельними ресурсами. По-друге, оцінити поточну ситуацію в країні, її сильні та слабкі сторони. І, по-третє, розробити узгоджений план конкретних заходів для поліпшення системи управління земельними ресурсами і визначити засоби для моніторингу досягнутого прогресу.
- Кому належала ідея проведення такого дослідження в Україні?
- Поштовхом стала успішна співпраця між урядом України та Світовим банком у реалізації Проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру».
Під час виконання цього Проекту партнери домовилися про доцільність проведення в Україні дослідження за методологією LGAF. Це відбулося восени 2011 року. Тоді ж було визначено основну мету майбутньої роботи. Вона полягає в необхідності проаналізувати проблемні питання та виробити підходи до вирішення ключових моментів здійснюваної земельної реформи. Особливої ваги дослідження набуло в контексті впровадження недавно ухвалених законів «Про державний земельний кадастр» і «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та необхідності доопрацювання проекту закону «Про ринок земель».
Згодом зацікавлені сторони звернулися до USAID з проханням підтримати дослідження. Наш Проект виступив координатором організації його проведення, здійснення оцінки передбачених у ньому параметрів та підготовки висновків і основних рекомендацій.
- Яких земель – сільськогосподарського призначення, державної чи комунальної власності – торкнулося дослідження?
- Методика LGAF ґрунтується на комплексному та цілісному підході до оцінки системи управління земельними ресурсами. Вона охоплює питання, пов'язані з правовою та інституційною базою, плануванням землекористування, оподаткуванням, управлінням земельними ресурсами державної і комунальної власності, доступом до інформації про земельні ресурси, вирішенням спорів та розв’язанням конфліктів, а також управлінням великими масивами землі. Усі ці складові аналізувалися як для земель сільськогосподарського призначення, так і для несільськогосподарських земель і земель лісового фонду.
Такий широкий підхід допомагає побачити загальну картину. Йдеться про розвиток законодавства і його реалізацію, практику, яка застосовується учасниками земельних відносин – представниками приватного сектору, державних органів, судів тощо. Крім того, цей підхід дозволить уряду України отримати цілісне уявлення про наявні проблеми, визначити пріоритети в реалізації підходів, які допоможуть усунути вузькі місця і поліпшити діяльність у сфері користування земельними ресурсами різних форм власності та категорій.
- Хто під час проведення дослідження виступав у якості респондентів?
- Головним принципом LGAF є те, що це дослідження проводиться виключно місцевими фахівцями і належить країні, де воно проводиться. З цієї причини в оцінюванні брали участь виключно українські фахівці. Роль міжнародних експертів полягала в допомозі у реалізації методології та поширенні досвіду її впровадження.
Загалом до участі в дослідженні було залучено близько 40 провідних українських експертів, урядовців, юристів, представників неурядового сектору, котрі працюють у сфері управління земельними ресурсами.
Перший етап полягав у збиранні вихідної інформації за згаданими вище тематичними напрямами. Цю роботу виконали п'ять провідних українських експертів спільно з відповідними урядовими організаціями, які надали інформацію для аналізу.
Другий етап включав презентацію результатів попередніх досліджень. Обговорювалися зроблені висновки та вироблялися оцінки різних аспектів управління землею за 96 показниками, передбаченими методологією LGAF. Всього було проведено 9 тематичних панельних сесій, після чого всі залучені експерти зібралися разом, щоб обговорити отримані результати і узгодити сформовані експертні висновки і рекомендації.
25 травня напрацьовані рекомендації були представлені українському урядові. Проведений захід одержав назву «Діалог з урядом України з питань земельної політики».
Під час третього етапу буде доопрацьований фінальний звіт дослідження, а також проведене широке громадське обговорення. З цієї метою влітку відбудеться серія регіональних заходів, на яких будуть зібрані думки місцевих фахівців і посадових осіб, а також представників громадянського сектору.
- Чому саме «АгроІнвесту» було доручено проведення дослідження?
- Протягом року Проект «АгроІнвест» у партнерстві з неурядовими організаціями та урядовими структурами брав активну участь у дослідженнях та обговоренні питань аграрної політики та політики в сфері управлення земельними ресурсами. Вся ця масштабна робота проводилася в контексті здійснюваних в Україні аграрної та земельної реформ. Ми готові й надалі продовжувати таку роботу. Вона зорієнтована на максимальну прозорість, забезпечення доступу до інформації, надання юридичної підтримки сільським громадам до і після скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Саме тому Проект «АгроІнвест» був обраний як організація, яка зможе найкращим чином скоординувати проведення дослідження LGAF.
- Яких результатів одержали дослідники?
- Експерти розробили цілу низку рекомендацій, зокрема:
- необхідність подальшого обговорення проекту закону «Про ринок земель» і тих його положень, які потенційно можуть призвести до викривлення ринку;
- необхідність поліпшення доступу громадськості до інформації про землю та врахування її думки щодо пропонованих змін;
- необхідність перегляду статей проекту закону «Про сільське господарство», які встановлюють надмірний і необґрунтований адміністративний контроль за посівами, розмірами посівів, сівозмінами на землях, що використовуються сільськогосподарськими виробниками.
Втім, щодо останнього питання експерти дійшли згоди, що перевірки з метою забезпечення родючості ґрунтів і запобігання ерозії є необхідною частиною регулювання земельних відносин в Україні.
Це лише деякі приклади з більш широкого кола рекомендацій.
- Яким чином результати дослідження вплинуть на земельні відносини та на подальший перебіг земельної реформи в Україні?
- За наявності консенсусу між експертними висновками LGAF і позицією уряду України будуть визначені рекомендації для реалізації в короткостроковій та середньостроковій перспективі. Їх підтримка державою може стати хорошим сигналом для міжнародного співтовариства та донорів. Це довів приклад Грузії, яка торік завершила початковий етап оцінки за методикою LGAF.
- «Земельне» дослідження в Україні буде одноразовою акцією чи вона повторюватиметься з певною періодичністю?
- Як я вже казав, оцінка системи управління земельними ресурсами за методологією LGAF вважається першим етапом у сприянні реформі управління земельними ресурсами, яку здійснює український уряд. Йдеться про визначення пріоритетів та реалізацію рекомендацій. Надалі на підставі зібраної інформації та проведеного аналізу може бути розроблений план на 1-3 роки.
LGAF є динамічними інструментом. Очкується, що він виявиться корисним для України, і такі дослідження проводитимуться періодично.
- В яких країнах проводилися подібні дослідження?
- Методологія LGAF була розроблена на основі пілотних оцінок, здійснених у Перу, Киргизії, Танзанії, Ефіопії та Індонезії. Згодом була відібрана група країн першої хвилі для проведення досліджень. До їх числа увійшли Нігерія, Гана, Південна Африка та Грузія.
Підстави для вибору країн різнилися, але в усіх випадках до уваги бралася зацікавленість урядів у впровадженні національних діалогів з питань управління земельними ресурсами. Часто враховувався і такий чинник, як наявність донорської підтримки роботи у сфері земельної реформи, яка забезпечувала впровадження методології і координацію досліджень. Грузія, наприклад, останнім часом продемонструвала потужний прогрес у реформуванні своєї системи реєстрації землі. Вона прагне використовувати LGAF для оцінки прогресу і визначення подальших кроків з метою вдосконалення практики управління земельними ресурсами.
Друга хвиля здійснення досліджень включає 12 країн Європи, Близького Сходу, Африки та Південної Америки, зокрема – Україну, Молдову, Румунію.
У рамках щорічної конференції з питань землі і подолання бідності, яка в квітні цього року проходила у Вашингтоні, Світовий банк організував зустріч представників цих країн. Українська делегація була представлена високопосадовцями Державного агентства земельних ресурсів та Державної реєстраційної служби. Тим самим Україна продемонструвала свій інтерес до тієї роботи, яка здійснюється в рамках дослідження LGAF, і до накопиченого світовим співтовариством досвіду ефективного управління земельними ресурсами.
Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб «Українська перспектива» для bershad.ua
вранці -2…-4° 
