- Раніше ми багато чого очікували від проведення Євро-2012 – і притоку інвестицій, і високого іміджу, і економічного розквіту. А сьогодні з’являється інформація, що міжнародний чемпіонат може призвести до серйозних фінансових проблем у Києві та й в Україні. Де істина?
- Проводити міжнародні змагання такого високого рівня – це завжди престижно. Ми гідно зустрінемо Євро-2012 і обов’язково доможемося поваги міжнародної громадськості, інтерес до нас зростатиме. 1998 року ми проводили в Києві Щорічні збори Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку, по завершенні якого ЄБРР визнав, що це був фактично найкращих рівень організації. І ми тоді були на піку міжнародних відносин, Україну сприймали надійним партнером: по кілька разів на тиждень відбувалися зустрічі на найвищому рівні з різними державами, активізувався приплив іноземних інвестицій.
Разом із тим, ми маємо чинну економічну ситуацію, на яку треба зважати. Одна з умов успішного проведення міжнародного чемпіонату – високий рівень розвитку економіки. Україна повинна завжди пам’ятати про це і розвивати власне виробництво. Звісно, ми сподівалися і сподіваємося, що Україна зможе заробити на проведенні Євро-2012, що зможуть заробити її громадяни. Бо в підготовку заходу було вкладено чимало коштів, отже, вони повинні працювати на повну силу. Скажімо так: Євро-2012 – це не просто футбол, це стимул, який має прискорити економічний розвиток нашої країни. І тут можна розглядати різні аспекти.
Під час проектування та спорудження сучасних спортивних об’єктів, таких, як НСК «Олімпійський» у Києві, були задіяні іноземні спеціалісти, німецькі та англійські. Але ж із ними працювали й українські архітектори та проектувальники, інженери та конструктори, а також робітники. І для них це була хороша можливість отримати нові практичні знання, причому, найсучасніші. До речі, виходячи з високої кваліфікації наших робітників, їхня зарплата була підвищена більше ніж на 30%, це призвело до зростання бюджетного фінансування.
На більш високий рівень в Україні може вийти і виробництво сучасних будматеріалів. Ми краще дізналися про європейські вимоги та підходи до його організації. Якщо раніше в Європі цінували лише українських будівельників як робочу силу, то дуже скоро вони зможуть отримати й відповідну «товарну підтримку».
Готуючись до приїзду гостей на єврочемпіонат, Київ закуповує сучасні автобуси й тролейбуси. Вони працюватимуть у міському господарстві і це плюс. Але більш важливо було б налагодити випуск такого транспорту на українських підприємствах. А також – розвивати випуск сучасного залізничного транспорту, тепловозів, електровозів, дизельелектровозів, а також вагонів та шляхоремонтної техніки. Закупки корейських електровозів – це вимушений захід, він має пряму прив’язку до чемпіонату. Ми спроможні самі випускати швидкісні поїзди, і на цьому загострив увагу Президент України Віктор Янукович під час недавніх відвідин Крюківського вагонобудівного заводу.
На розвиток вітчизняного виробництва необхідно звернути особливу увагу, бо слідом за Євро-2012 ми вже починаємо готуватися до проведення фіналу чемпіонату Європи 2015 року з баскетболу, а ще хочемо поборотися й за зимову Олімпіаду 2022 року.
- Чи виключно економічні вигоди обіцяє проведення Євро-2012?
- Звісно, ні. Останнім часом помітна увага приділяється розвитку охорони здоров’я, ми отримали чимало нових сучасних медичних закладів, що відповідають європейським стандартам. Це пречудово! Розвиток отримує туристичний бізнес, а в Україні чимало історичних об’єктів, яким не приділялася належна увага.
І що вкрай важливо: налагоджуються людські контакти. Завдяки цьому ми почуваємося частиною Європи. Євро-2012 дав поштовх багатьом молодим людям до вивчення іноземних мов. Їх вивчають нині навіть міліціонери, це теж європейський підхід.
Поляки перед вступом до ЄС мали можливість часто відвідувати європейські країни. Чув такі дані, що до 80% поляків виїздили за кордон. Для них європейські стандарти стали нормою життя. Наші співгромадяни набагато рідше їздять за кордон. Унікальність у тому, що тепер Європа приїздить до нас.
- Валерію Павловичу, ви говорили про значні кошти, вкладені в підготовку до Євро-2012. Але слід ще згадати і про ефективність їх використання. Торік у Києві побудували нові дороги, але вони не витримали випробування першим же сильним морозом.
- Багато хто посилається на кліматичні умови. Мовляв, в Італії хороші дороги, але там не буває такої суворої зими. Я переконаний, що справа не в цьому. Суворі зими у Фінляндії та Норвегії, але дороги там такі – як треба!
На жаль, ми досі не навчилися будувати хороші дороги в Україні. Причина в тому, що ми не навчилися дотримуватися стандартів. Свого часу існували норми, згідно з якими заборонялося укладати асфальт, якщо температура опускалася нижче певного рівня. Сьогодні існують нові технології, але і їх треба дотримуватися. У нас із цим сутужно.
Чому працюємо з порушенням технологій? Бо поспішаємо. Чому поспішаємо? Бо запізнюємося. Чому запізнюємося? Бо раніше не поспішали.
Нам завше бракує і часу, і грошей. Готуючись до Євро-2012, ми розраховували на великий приплив інвестицій, та склалося – як склалося. Одна з причин – тривала політична нестабільність, яка налякала інвесторів. У результаті основне навантаження лягло на бюджет.
Загалом маю сказати, що підготовка до таких серйозних міжнародних подій повинна об’єднувати країну, її громадян, різні політичні сили.
- Є інформація про те, що послуги готелів в Києві під час проведення Євро-2012 у 10-12 разів перевищуватимуть польські. Це нормальне явище?
- Однозначно, ні. Багато готелів у Києві будувалися з певними податковими преференціями, які їм надав уряд. З боку влади було зроблено все, щоб готельний бізнес успішно стартував, і тепер його завдання – створити комфортні і, головне, доступні за ціною умови для проживання гостей єврочемпіонату.
Звісно, уряд не може тиснути на приватний бізнес і диктувати свої умови. Хоча певні моральні зобов’язання існують.
Та я скажу про наступне: якщо готелі будуть надто дорогими для туристів, самі ж готелі від цього й потерпатимуть. Туристи придумають, де розміститися – або в Польщі, що нам не дуже вигідно, або в дешевих готелях, які на цьому зароблять значно більше.
- Євро-2012 має ще одну мету: дати поштовх розвиткові українського футболу. Чи впорається він із нею?
- Сьогодні в Україні активно розвивається клубний футбол. Власники клубів, серед яких Ігор Суркіс, Коломийський, Ахметов, Ярославський та інші, вкладають у це чималі кошти. Ми бачимо їхню турботу та зацікавленість. Так само, як і увагу Федерації Футболу України та її президента Григорія Суркіса. Мова про щире бажання зробити український футбол цікавим, гідним та – переможним.
Свого часу я був футбольним функціонером, тому розумію труднощі моїх сьогоднішніх колег. Але тепер я більшою мірою – футбольний вболівальник, отже, розмірковую не стільки про бізнес, скільки про інтереси держави.
Моя думка – на потрібний рівень український футбол, в тому числі – і клубний, вийде лише тоді, коли нормального рівня досягне масовий футбол в Україні. Футбольні клуби мають свої школи, але їх недостатньо. Повинні більш активно функціонувати футбольні класи в школах, дитячі та юнацькі спортивні школи – за безпосередньої участі місцевих властей. Зірочки на футбольному небосхилі народжує не лише бізнес-замовлення, але, в першу чергу, – талант нації. У української нації такий талант є. Тому сьогодні головне – створити умови, аби майбутні чемпіони народжувалися в Україні.
Чи допоможе цьому Євро-2012? А хіба може бути інакше?
Максим НАЗАРЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива» для bershad.ua