Андрій та Інна – це талановита і творча сім’я, яку доля занесла до нас з Луганщини півтора року тому. Інна – фотохудожник і викладач фотосправи в Вінницькому центрі реабілітації інвалідів «Поділля» та в Донецькому університеті, член правління Національної спілки фотохудожників України. Андрій – інженер, майстер художньої вишивки.
Переїхавши до Вінниці після ганебного референдуму в Луганську, вони не впали духом, а почали активно боротися. За допомогою друзів і волонтерів облаштувалися, звикали до тихого, мирного життя. Тішилися, що чують рідну українську мову, що можуть вільно одягати вишиванки. Андрій організував студію «Своє рідне» в бібліотеці на Свердлова, де навчає усіх бажаючих вишивати не хрестиком, а традиційними українськими швами, такими як низь, мережки (їх побутує більше ста). Вишивка хрестиком з’явилась в Україні тільки в середині 19 століття і витіснила традиційну українську.
Через студію пройшли близько 100 людей. Щонеділі на заняття у Вінницю приїздять із Гнівані, Бершаді та навіть із Могилева-Подільського. Усі заняття дуже душевні і безплатні. «Задурно взяв від Бога – задурно й віддай.
Справжнє мистецтво української народної вишивки не має продаватися, воно – безцінне. Мистецтво вишивання має сіятись, поширюватись серед шанувальників, які збережуть його, примножать та пронесуть наступним поколінням», – каже Андрій.
Мета студії – відродити забуті шви, вишити справжню подільську сорочку.
– Ми цього не планували. У Вінниці майже не було знайомих. І через усі ці події, через війну Андрій кинув вишивати. Мені було дуже шкода і хотілось якось його підбадьорити. На виставці фотоклубу ми познайомились із працівниками бібліотеки, запропонували зустріч. Дівчата, які були на зустрічі, захотіли зустрітись ще раз. Так і виникла ідея студії, – каже дружина Андрія, фотограф Інна Єрмакова.
Ось так Єрмакови почали відроджувати традиційну подільську вишивку. Організовували експедиції по селах і містах Вінниччини, вивчали, фотографували, а потім відтворювали разом із учасницями студії. Цього літа студія приїжджала в Бершадь, у Війтівку, і ми разом вивчали узори, крій сорочок у краєзнавчому музеї, у музеї Війтівської школи, а також були у майстринь, які колись вишивали низзю. Ми були вражені побаченим! Скільки технік в одній сорочці, а як делікатно і мініатюрно вишито! Андрій за узорами на полотні відновив схеми війтівських сорочок і разом із вишивальницями студії відтворив відшивки поликів, які можна побачити на виставці. Ще там розміщені 20 фрагментів орнаментальних смуг із поликів сорочок, що, на жаль, не збереглись цілими.
Увесь процес досліджень подільської вишивки фотографувала Інна Єрмакова.
На виставці також представлені 40 фоторобіт майстрині, які демонструють найкращі зразки вишивки, виконані традиційними для Вінниччини техніками. Всі сюжети на фото – фрагменти сорочок другої половини ХІХ – початку та середини ХХ-го століть.
Експозицію виставки прикрашають 60 давніх сорочок, які демонструють найкращі традиції вишивки кількох відомих вишивальних осередків Вінниччини. Зокрема, колекція сорочок с. Війтівки Бершадського району, все світньо відомі клембівські сорочки (Ямпільский район), колекція сорочок села Стіна Томашпільського району, сорочки, вишиті майстринями Крижопільського району, зокрема сіл Жабокрича та Шарапанівки, а також Тиврівського, Шаргородського, Піщанського, Чечельницького, Оратівського районів. Основу експозиції складають сорочки з приватних колекцій, а також надані історико-культурним заповідником «Буша», працівниками закладів культури сіл Війтівки та Стіни.
Основна техніка виконання подільських сорочок – низь.
Достатньо широко зустрічається гладь, різні оздоблювальні шви та мережки, вирізування. Вражає висока майстерність у створенні та оздобленні комірців і манжетів. Основними мотивами орнаментів є ромб, хрест, сварга, «гесики» (S-мотиви або трипільські вужі). Орнаменти, окрім естетичної, виконують також символічну, оберегову функцію і дають нам уявлення про світогляд наших предків.
Поєднання високої майстерності, неперевершеного естетичного смаку та змістовного наповнення роблять вишивку Східного Поділля унікальним надбанням української та світової культури.
По можливості раджу всім подолянам відвідати виставку «Код Всесвіту в узорах загадкових».
Оксана ШУЛЯР.
вранці -2…-4° 
