Щороку з приходом весни, коли сонце огортає землю материнським теплом, вона пробуджується від сну, і все людське єство тягнеться до чогось піднесеного, романтичного і з надією зазирає у завтрашній день, хочеться співати, жити, творити… З таким піднесеним весняним настроєм розпочалося свято: присутні декламували і зачитували Тарасові вірші, поновлювали в пам’яті сторінки біографії поета, беручи участь у літературній вікторині. До свята готувались заздалегідь.
Молодші шанувальники поезії Женя Хливнюк, Діана Безвенюк, Діма Вітер позмагалися в спробі пера, написавши поезії-мініатюри на вільну тему.
Односельчанка, самобутня поетеса і художниця Ольга Вихристюк (на знімку), продекламувала свою поезію «Я розгорну «Кобзар» та «Повій вітре…», присвячену великому творцю, подарувавши всім присутнім буклети з віршами. Заразом представила виставку своїх художніх робіт на тематику відродження народної спадщини: «Жниці», «У полі», «Красносілка в минулому», «Сіножать».
Завідуюча бібліотекою прокоментувала книжкову виставку про життя і творчість поета, яка містила більше двадцяти видань. І це далеко не весь перелік творів, відгуків, посвят великому генію. Присутні з цікавістю розглядали оформлені папки: «Шевченко – художник» з репродукціями картин Тараса Григоровича та «Жінки в житті Шевченка».
Його творчість – дійсно щедрий дарунок для свого народу. Ці шедеври вікової давності не втрачають актуальності серед сучасного покоління. З творчістю Тараса Григоровича школярі зна йомляться ще з букваря. Юність бентежать рядки про кохання.
І безліч порад землякам, як залишатися патріотами в сучасному світі: «…чужому научайтесь й свого не цурайтесь» не залишають байдужими жодного українця.
Наталія ТЕСЛЮК, завідуюча Красносільською бібліотекою