На знімку (зліва направо): учениця дитячої музичної школи Ярослава Балан і викладач Л.С. Козловська. Фото Людмили САЛГАНІК
Стиха линуть по залу мелодії класиків музичного мистецтва, в такт їм чується захоплююча розповідь про історію фортепіано завідуючої відділом Бершадської музичної школи Лілії Станіславівни Козловської. На додачу все супроводжується ще й демонстрацією слайдів на екрані. Так чудово розпочалося гарне свято, захоплююча музична мандрівка крізь століття.
Наскільки були заворожені цим дійством глядачі, підтверджує хоча б той факт, що ніхто з них, здається, навіть не звертав увагу на прохолоду у залі, поринувши у багатогранний, чарівний світ музичного мистецтва.
Звичайно ж, демонстрували свою майстерність гри на фортепіано як викладачі школи, так і зовсім юні її вихованці, більш старші за віком учні.
Причому, глядачі не обмежувалися слуханням тільки сучасної музики, а й тієї, яка дійшла до нас із глибини віків.
Хоч кажуть, що фортепіано – далекий родич арфи і ліри – порівняно молодий інструмент, на його створення наштовхнув розвиток музичної свідомості людей, яка постійно удосконалюється. А щодо його розкриття безпосередньо у нас, на Бершадщині, то відчувалося, що дуже багато могла зробити у цьому плані за двадцятилітню свою діяльність особисто Лілія Станіславівна – вона і вела концерт, і сідала, демонструючи майстерність, за фортепіано. Не даремно на сьогодні на цьому відділі навчаються більше дев’яноста вихованців. Як згодом висловилася мати одного з них, Лілія Станіславівна є «золотим» викладачем. Діти, які навчаються в неї, без труднощів освоюють й інші інструменти. Є в неї також випускники, які продовжили освоювати цей чарівний вид мистецтва в інших навчальних закладах. А згадувана вже мати одного із її вихованців навіть зізналася, що навмисне підчікувала, щоб саме вона стала вчителькою її дитини.
На завершення свята Л.С. Козловська звернулася до присутніх, щоб не обмежувалися прослуховуванням тільки сучасної музики, а й слухали класичну, яка сприяє збагаченню духовного світу, і, пройшовши через віки, донесла до нас мудрість багатьох поколінь.
Жаль лише, що цей концерт не проходив десь на більшій сцені. Ніхто з глядачів не пошкодував би, завітавши на нього.
Павло КУШПЕЛА
вранці -2…-4° 
