В один з травневих днів зібрались вони на сільському майдані села Кидрасівки, бо колишнє приміщення сільської школи уже давно не функціонує. Ще у сімдесятих роках минулого століття тут збудували просторий загальноосвітній навчальний заклад. Сюди і запросила їх адміністрація школи. Перед тим, як переступити шкільний поріг, колишні випускники поклали квіти до меморіального комплексу полеглим на війні землякам і вклонились їх пам’яті.
З хвилюванням вони приймали хліб-сіль від директора місцевої школи Наталії Заболотної. Учні читали гостям вірші, що нагадували їм шкільні роки. А потім була екскурсія по школі.
Нинішні вихованці цього навчального закладу розповіли про історію села, його людей, про тих, хто вийшов із цього села і став відомою людиною. Серед таких був і учасник цієї зустрічі – проректор Вінницького національного аграрного університету, професор, заслужений працівник сільського господарства України Г.М. Заболотний. Саме завдяки Г.М. Заболотному було зміцнено матеріально-технічну базу цієї школи.
Про сучасний стан Кидрасівки розповів присутнім сільський голова В.І. Беник. На згадку про зустріч він вручив гостям листівки про історію села і фото з його краєвидами.
На завершення зустрічі колишні однокласники завітали до сільського храму, який, до речі, був збудований за активної участі Г.М. Заболотного.
На жаль, не всі змогли прибути на зустріч. А тим, кому вдалось приїхати, одержали багато незабутніх вражень, вони ще раз згадали про свою неповторну юність, про тих, хто їх навчав і виховував.
На згадку однокласники обмінялись адресами, сфотографувалися (на знімку) і виявили бажання зустрітися знову у рідному селі.
Катерина ДЯЧЕНКО (КАРТАШОВА), випускниця школи. Фото Олексія ПАВЛИЧУКА.
вранці -2…-4° 
