У переліку виконаних – більше ста пісень. Де тільки на виступав хор, яких тільки слухачів не зачаровував душевним співом! Йому знайомі актові зали шкіл, сільські і районний будинки культури, зал музичної школи, виступи на центральній площі
Бершаді. Хор ветеранів – обов’язковий учасник культурних заходів міста і району, має успіх як у літніх людей, так і в молоді. Коли хор виходить на сцену – гарні, усміхнені, в нарядних білих костюмах – про вік виконавців не згадується.
Організація концертів не завжди складається легко і безхмарно. Та результат перевершує сподівання: глядачі, в залежності від того, що виконується, сміються і плачуть.
При виконанні пісні «Поліська полька» діти в залі починають танцювати. А коли лунає пісня «Степом, степом…», де солісткою Марія Кондрицька – у залі люди, які пережили лихоліття війни, плачуть. Коли на День Перемоги хор виконував пісню «Победа» на муз.
Артюнова і заспівував соліст хору військовий розвідник, інвалід І-ї групи, підполковник у відставці Федір Галій – люди стоячи аплодували.
Не можна обминути добрим словом учасника війни, вчителя-пенсіонера Олександра Чорноволюка, який пише вірші і до них музику. Він є учасником хору і, як соліст, виконує свої пісні.
Душею хору є староста – Антоніна Мельниченко, яка може ночами переписувати слова пісень, щоб на заняття принести і роздати учасникам хору. Без неї не обходиться жодний захід. Також у складі хору є сім’я Сікорських, Анатолій і Людмила, які не пропускають жодної репетиції. Є в хорі і люди молодшого віку, такі, як дует Марія Судачок і Євдокія Літвін. Пісні у їх виконанні зачаровують слухачів. А наймолодшим учасником нашого колективу є музикантвіртуоз, викладач музичної школи, стрункий синьоокий юнак, гра на баяні якого захоплює всіх – це баяніст Андрій Лавренюк, який є учнем керівника Івана Васильовича Варгоцького.
Непроста робота у керівника хору навчити людей, які розміняли восьмий десяток літ, а то і більше, щоб і слова запам’ятали, і музику, одним словом, щоб пісня лунала. Багато зусиль доклав відмінник культпросвітроботи, незмінний керівник хору Іван Васильович Варгоцький для того, щоб хору ветеранів було присвоєно звання «Народний аматорський колектив». Коли на сцену виходить високий сивочолий чоловік, з приємною усмішкою на обличчі, завмирають всі. Вся увага хору прикута до його рухів. Один помах руки – і в зал лунає злагоджена пісня.
Особливу вдячність і низький уклін голові міської організації ветеранів війни і праці Аркадію Петровичу Вайнеру.
Не дивлячись на важкі часи, він приділяє хору велику увагу. Дякуючи його турботам, для учасників було пошито різні костюми для виступів. Турбується він і про те, щоб хор мав приміщення для репетицій, тому що не всі ідуть назустріч, а зимою літнім людям холодно сидіти будь-де. Перед тим, як хор має їхати з концертною програмою на село, А. П. Вайнер домовляється з місцевою владою, вирішує проблеми з транспортом і завжди супроводжує хор. Тож ми щиро завдячуємо йому за таку турботу.
Майя ПАВЛИК, ветеран праці, член хору ветеранів.A
вранці -2…-4° 
