Педагогічну стезю Галина Іванівна обрала невипадково, адже шановними на всі навколишні села і Серединку були її дідусь і бабуся – педагоги Василь Андрійович і Фрасина Володимирівна Подоляни. По стопах мами, не вагаючись, пішли сини – Іван, який вже 3 роки працює директором школи, та Олександр – вчитель інформатики та трудового навчання на Черкащині.
Анатолій Іванович з перших днів мого знайомства (ось уже скоро чверть століття) залишив враження людини відповідальної, серйозної, порядної. Головне в ньому – цілковита відсутність фальшу, невміння кривити душею, чуйність і доброта. Майже 40 років працює у рідній школі, навчає учнів азам допризовної підготовки, майстерної роботи з пензлем і олівцями. Маючи естетичний смак та художні обдарування, допомагає в оформленні кабінетів, музичної кімнати. Його учні – активні учасники різних конкурсів з образо - творчого мистецтва, та й сам Анатолій Іванович був переможцем у районному конкурсі «Геральдика».
Спільне в цих досвідчених, добрих вчителях, мудрих колегах і наставниках – любов і повага до кожної дитини, делікатність і толерантність, вміння підтримати, допомогти, порадити.
Згадую слова російського педагога і публіциста Симона Соловейчика, який писав: «Учитель – це учень, назавжди викликаний до дошки»... Мої колеги Галина Іванівна і Анатолій Іванович з честю виконують свою нелегку, але благородну місію.
Від усього колективу, від учнів, батьківської громадськості бажаю вам, шановні Галино Іванівно та Анатолію Івановичу, міцного здоров’я, душевного тепла, злагоди та сімейного добробуту, плідних успіхів, невтомної праці, великого людського щастя. Нехай спільні справи сприяють становленню гідної особистості, вихованню справжньої Людини, розвитку нашої шкільної родини.
Саулє ПАЗИЛОВА, заступник директора з навчально-виховної роботи Серединської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. В.М. Думанського
вранці -2…-4° 
