Стежину у світ мистецтва Микола почав прокладати ще підлітком. Спочатку він спробував себе у графіці, почав писати картини іншими техніками. Мріяв здобути відповідну освіту, але свої творчі здібності довелося розвивати, в основному, самотужки. А допомагав йому в цьому батько – Олексій Маркович у свій час закінчив художнє училище, працював художником-оформлювачем у Баланівському сільському будинку культури.
Згодом батько почав займатися деревообробкою, різьбленням. Долучився до цього і син – Микола навіть деякий час працював на деревообробному підприємстві. Але він швидко збагнув, що ця буденна, позбавлена творчості робота, не для нього.
Йому цікавіше було творити, фантазувати, і він увесь вільний час присвятив улюбленій справі.
Молодий майстер перед тим, як взятися за різця, спочатку чимало спостерігав за роботою батька, переймав секрети ремесла.
З кожним днем майстерність юнака зростала. Різьбленими виробами Миколи почали цікавитися місцеві жителі. Потім трапилася нагода продемонструвати свої роботи в районному краєзнавчому музеї на виставці одного села «У мистецьких барвах моя Баланівка». З часом його вироби стали окрасою багатьох районних та обласних виставок. Є вони й у багатьох помешканнях односельчан, а також в церквах.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ
вранці -2…-4° 
