Художньою діяльністю О.Т. Сірик займається понад три десятиліття, але добре пам’ятає свою першу картину. Його рідне село Баланівка на Бершадщині багате на гарні краєвиди, отож пішов він у долину і намалював гуашшю, аквареллю верби зі ставком. Батько, помітивши хист у хлопця, відправив його на навчання до відомого тоді в районі живописця Анатолія Юрченка, який мешкав у Маньківці. Це був визнаний майстер пензля, який у свій час працював у вінницькому театрі, писав багато ікон до церков. Півтора року стажувався Олександр у вчителя, разом з яким створили велике полотно – зірку Перемоги, яке й досі виставляється біля районного будинку культури у святкові дні.
Потім О.Т. Сірик і сам не раз писав полотна великого формату, зокрема, оформляв музей афганської слави у Бирлівці (потужна, на всю стіну робота – гірський масив і військова техніка), згодом в Устянському, а також районному краєзнавчому музеях, в Баланівському народному музеї історії села. Разом із Сергієм Мазуренком оформили п’ять класів Війтівської загальноосвітньої школи.
Вдалою роботою вважає портрет земляка – сільського філософа, письменника Василя Думанського з Серединки. Рідні Василя Михайловича теж схвально відгукуються про роботу майстра.
Звісно, окрім цього, Олександр Тимофійович займається повсякденними справами – оформленням виставок, сцен, глядацьких залів в районному будинку культури, дитячій музичній школі, бібліотеках.
У вільний час пише картини, мініатюри. Майстер добре володіє різними техніками живопису, але найчастіше працює у техніці «мазком» – таким чином яскравіше, на його переконання, відображається сам образ. Олександр Сірик прагне дотримуватися правила свого вчителя Володимира Виноградського, який казав: «Не будьте фотографічно точними в живописі». Тобто картина – не фотографія, вона має бути більш виразною.
Художник-аматор для рам картин матеріал бере вже готовий, а потім складає. Ідеї композицій приходять до нього спонтанно, інколи бере мольберт і виходить на природу малювати з натури.
Дуже любить писати соняшники. А ще каже: «Наберу, буває, мішок всяких корінців, а потім уважно годинами розглядаю їх, фантазую».
До речі, О.Т. Сірик любить експериментувати, сам робить композиції із засушених квітів, вирощує декоративні рослини, займається оформленням клумб, адже кілька разів підвищував свою кваліфікацію і має диплом дизайнера екстер’єру-інтер’єру. Від своєї роботи Олександр Тимофійович отримує величезне задоволення, а натхнення в нього більше буває в сонячні дні.
«Сонячний диск – символ мого буття», – стверджує художник. У картинах О.Т. Сірик здебільшого змальовує неповторну красу рідного краю.
Свої роботи він неодноразово виставляв на районних та обласних виставках образотворчого та декоративноприкладного мистецтва. Його полотна є в приватних колекціях співвітчизників, а також у Польщі, Франції та в інших країнах.
Нині Олександр Тимофійович і сам став відомим майстром живопису. Секрети своєї майстерності він охоче передає дітям – спочатку вів гурток, а тепер індивідуально працює з десятком юних шанувальників цього мистецтва. Донька Анастасія, яка після закінчення педагогічного університету працює психологом в одній із одеських шкіл, теж бере в руки пензля, іноді допомагає батькові. Сам же художник мріє про те, щоб оформити в ра - йонному будинку культури постійно діючу виставку-продаж картин місцевих авторів і виставляти свої роботи.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
вранці -2…-4° 
