Діана Петрівна зізнається, що у неї бершадські корені. Їхала у наш край з легким серцем, тому що її мати звідсіля. Життя ж повернуло так, що через три десятиліття після від'їзду матері, на Бершадщину повернулася її дочка. Колектив прийняв її пречудово.
Щоб утриматися на плаву, почалися пошуки шляхів за рахунок чого це можна було б зробити. І вихід знайшовся. За інвестиційні кошти купили сушарки і почали приймати зерно. Тобто працювати, як хлібоприймальний пункт.
Так це робиться і по сьогодні. Торік пройшли сертифікацію, що є обов'язковим заходом для ХПП, і тепер мають повне право професійно надавати послуги. Тож не остання, мабуть, її заслуга в тому, що підприємство збереглося. Адже його хазяїн далеко, а безпосередній керівник – вона. А чого варто було зберегти колектив, у якому до 50 працюючих. Половина, до речі, теж жінки.
Плани на майбутнє у Д.П. Телевань (про них вона говорила напередодні 8 Березня) масштабні. Мріяла, щоб і комбікормову лінію змонтувати, і щоб склади розбудувати, і щоб діти, бо ж усі працюючі – батьки, були впевнені у своєму майбутньому, і щоб жінки постійно відчували підтримку, як з боку держави, так і чоловіків.
Діану Петрівну можна часто зустріти на дорогах району за кермом автомобіля. Завжди поспішає ще й тому, що і в сусідньому районі є підприємство. У своїй корпоративній структурі вона тепер куратор хлібоприймальних пунктів.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
