На знімку: С.В. Манченко.
Тут же розміщена і міжрайонна державна лабораторія ветеринарної медицини і Бершадська районна лікарня ветеринарної медицини.
Саме управління ветеринарної медицини – це, по суті, тільки інспекторський відділ з п’яти спеціалістів. Всього ж у трьох підрозділах понад шістдесят працівників.Якщо повести про них мову, то як тут вже знову не згадати О.Л. Жорницького, який ось уже 53-й рік в строю, і набуті ним знання, досвід унікальні.
Проте сам Олександр Львович вважає, що у ветеринарії відбулося стільки змін, що і йому вже, щоб у них вникнути, без комп’ютера не обійтися. А от С.В. Манченко вдається працювати так, що у районі тепер жодної проблемної ферми.
Безумовно, можуть знайтися скептики, які стверджуватимуть, що у деяких селах вже ні ферм, ні худоби, то звідкіля можуть братися хвороби? Але таким справедливо буде заперечити, що відколи виробництво тваринницької продукції почало зміщуватися у приватний сектор, ветпрацівникам стало працювати ще складніше. А ще ж неабияка робота ними здійснюється на ринках, де створено пункти ветеринарно-санітарної експертизи.
Щодо великих переробних підприємств тваринницької продукції, як от «Бершадьмолоко», яке відправляє свою продукцію навіть за кордон, протягом останнього десятиліття не було жодної рекламації на неї. Хіба це не заслуга ветпрацівників? Ніхто не заперечуватиме і ролі сільських ветеринарних лікарів, як і ветеринарних дільниць, яких у районі дві, і шести дільничних ветеринарних лікарень.
Добре зарекомендували себе завідувачі Шляхівської дільничної лікарні ветмедицини А.М. Гондарук, Баланівської – В.В. Коновал, лікар-епізоотолог Устянської лікарні ветмедицини В.І. Червоняк. З нагоди професійного свята Головне управління ветмедицини відзначило Почесною грамотою лікаря державної лабораторії ветсанекспертизи на ринку М.І. Чорновол, відзначено і спеціаліста по ідентифікації і реєстрації тварин у районі Л.М. Когут, лікаря-серолога міжрайонної державної лабораторії ветмедицини Н.В. Нечипуренко.
Позиція ж С.В. Манченко полягає в тому, що у селах взагалі не можна обійтися без ветеринарного лікаря. Тому не тільки підтримує зв’язки з навчальними закладами, де їх готують, а й особисто підбирає їх для роботи у нашому районі. От і в цьому році в епізоотичний відділ прийшов на роботу Р.Н. Ахматдулін, недавно почала працювати у Джулинці і лікар ветмедицини А.С. Сидоренко.
Проблеми, звичайно, ще є. Не можуть не насторожувати, наприклад, випадки сказу, ситуація із укусами бродячих собак. Пошук вирішення цих проблем ведеться і обов’язково буде знайдений. Тим часом у планах С.В. Манченко організувати ще і клініку, у якій можна було б лікувати дрібних свійських тварин. На заваді цьому тільки єдине – недостатнє фінансування. У такій нелегкій і вкрай потрібній людству професійній діяльності зичимо працівникам ветмедицини творчого натхнення, невичерпного оптимізму, поваги від людей, сил і наснаги у праці.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
