Йому, а також наступному керівникові Віталієві Миколайовичу Войчишину Петро Іванович вдячний за те, що відкрили перед ним прекрасний світ духової музики.
Не думав і не гадав Петро Петришин, що захоплення цим мистецтвом стане справою усього життя, а труба – його невід’ємним супутником. Минали роки, хлопець став дорослим, здобув професію шофера, одружився, переїхав в Устя, став батьком трьох дочок. Та завжди був учасником сільського оркестру, одночасно й духового колективу при вантажному автотранспортному підприємстві, де пропрацював майже чверть століття.
Нині за станом здоров’я він уже не працює, але не покинув свого захоплення – трубач Петро Петришин у складі духового оркестру при сільському будинку культури бере участь у різних масових заходах. Почути неповторну духову музику можна і на весіллях, оркестр під керуванням Олександра Слободяника – це високопрофесійний колектив, знаний не тільки в Усті, а й в районі.
Музикантів запрошують односельчани грати на весіллях.
А коли в родини приходить горе, то духові інструменти вже налаштовуються на мінорний лад. Сільські музиканти все вміють і разом зі своїми земляками переживають і радість, і горе. Серед віртуозів духової музики і він, Петро Іванович Петришин – вірний своєму покликанню, молодий душею. І в цьому йому допомагає вірний супутник – труба та колеги по духовому оркестру. Тож хай ще довго лунають її звуки – і сольні, і в складі оркестру, хай люди насолоджуються її неповторними звуками.
Федір ШЕВЧУК.
вранці -2…-4° 
