– Дійсно, ми готувалися до зими, проводили ремонти, завозили вугілля (хоча і дорожче, зате якісне). Температурний режим більш-менш витримуємо, але тут є проблеми. Хочу знову вибачитися перед мешканцями мікрорайону по вул. Будкевича. У їхні домівки тепло в необхідній кількості не доходить. Чому? Бо діаметр тепломереж звужений, стояки мали бути діаметром 20 мм, а вони лише 15 мм, тепло розподіляється нерівномірно.
Є проблеми і з опаленням першої школи. Два котли лікарняної котельні, які працюють на вугіллі, малопотужні і необхідного тепла не дають. Лише завдяки допомозі райдержадміністрації підтримуємо необхідну температуру за рахунок котлів, які працюють на дизельному паливі, але це дуже дорого.
Зіткнулися комунальники з проблемами і у підвалах майже всіх багатоповерхівок, особливо будинків, яким по 30 років і більше. Стояки водогону, каналізації в аварійному стані, частина підвалів без дверей і вікон, труби тепломереж неізольовані. У січні наші слюсарі, не рахуючись з вихідними, не зважаючи на тріскучі морози, те і робили, що розігрівали труби. Наприклад, у підвалі будинку №26 по вулиці Червоноармійській утворилася льодяна композиція. Дещо подібне було і в підвалах будинків по вул. Якіра, 4, в цукрозаводському мікрорайоні. Доводилося розморожувати стояки. Роботи дуже багато, фізично справитися важко, бо замість 7 слюсарів працює тільки три.
На центральній котельні має бути три котли, працює з величезним навантаженням лише один. Така ситуація вже четвертий сезон. До речі, до обласного управління ЖКГ подано необхідну документацію, нам обіцяють 255 тис. грн. із державного бюджету на ремонт другого котла, тобто нарік їх має бути два. Користуючись нагодою, хочу висловити щиру подяку колективу працівників центральної котельні на чолі з Володимиром Гнатовичем Камінським за їх самовіддану працю, а також водіям С.Кустричу, М.Крисаку, А.Цішенку, які доставили вже більше 4000 т вугілля, і все роблять для того, аби в домівках бершадців було тепло.
Центральні тепломережі прокладалися в основному в середині 80-х років, вони ще не дуже старі, але теж вже є проблеми, особливо по вул. Червоноармійській. Крім центральної, у місті ще 5 малих котелень. Усі працюють, однак є проблеми з кочегарами, їх 28, трудяться сезонно, тому й мають нарікання на порушення трудової дисципліни.
– Борисе Наумовичу, до кінця опалювального сезону ще далеко. Чи будуть міські жителі з теплом? Чи є запас вугілля?
– Вугілля маємо до кінця лютого, правда, за нього маємо ще сплатити 424 тис. грн. Є домовленість про поставки і на березень, але за умови своєчасного розрахунку.
– До речі, як споживачі розраховуються за опалення?
– За опалення населення, бюджетні організації, установи більш-менш розраховуються. Все це тому, що ми витримуємо температурний режим, хоча є нюанси. Скажімо, труби в деяких квартирах чи кімнатах холодні. Це проблеми внутрішньобудинкових систем, ми їх поступово вирішуємо. Просимо долучитися до цього і мешканців багатоповерхівок по вул. Радянській, Леніна, Ніколаєнка, 27 та інших. Щоб пояснити, що маю на увазі, наведу такий приклад. Мешканці будинку Ніколаєнка, 27 за ініціативою Л.Мартинюк за власні кошти поміняли стояк у під’їзді на поліетиленовий. Разом з роботою все це обійшлося десь у 800 грн. Ці кошти людям зараховано за квартплату. Є такі ініціативні групи і в інших будинках. Це непогана ініціатива і варто її підтримати.
– Після завершення опалювального сезону життя не закінчується, комунальники мусять одразу розпочинати підготовку до наступної зими. Які, на Вашу думку, тут головні проблеми? І чи передбачено на це якісь кошти у міському і районному бюджетах?
– Проблеми щороку одні – ремонти, кошти. Якщо населення і організації будуть стовідсотково платити за комунальні послуги, то на найнеобхідніше вистачить. На жаль, коштів у місцевих бюджетах не передбачено, хіба що будуть позапланові надходження. Правда, є домовленість, що з районного бюджету виділять гроші на заміну двох котлів на котельні лікарні, а міським бюджетом передбачено 60 тис. грн. на капітальний ремонт старих будинків. Минулого року міська влада виділяла і на благоустрій. Сподіваємося, що надійдуть і обіцяні 255 тис. грн. для ремонту другого котла, а цей, який працює нині, ми відремонтуємо своїми силами. Власне, розраховуємо і на ініціативу і розуміння людей.
– Зараз усі кинулися говорити про необхідність реформування ЖКГ. Як, на Ваш погляд, можна модернізувати цей сектор у нашому місті?
– Насамперед потрібно, щоб Верховна Рада прийняла Житловий кодекс. Це наш основний закон, наша конституція. Особливо хочу сказати про теплозбереження. Оці морози показали, що у деяких квартирах батареї теплі, а в помешканні холодно. Більшість тепла втрачається через вікна. Недаремно в Україні розробляється спеціальна програма “Вікна”. Перевірено: у помешканнях, де встановлено сучасні вікна (дитсадок “Сонечко”, ЦРЛ і т.д.), температура як мінімум на 4 градуси вища, ніж в інших.
Минулого року ми зробили модернізацію водонагрівачів, почистили труби (752 шт.), що дало змогу зекономити майже 80 тис. грн. Шукаємо й інші резерви. Добре, що держава повертається обличчям до житлово-комунальних проблем. А вони скрізь є, у будь-яких містах і райцентрах. Тому що котельні громіздкі, енергоємні, обладнання застаріле, тепломережі поступово виходять з ладу, житловий фонд з кожним роком старіє. На вирішення усіх цих проблем грошей, які платять за комунальні послуги організації та населення, геть і близько не вистачить. Тарифи з 2000 р. не змінюються, а вугілля за цей період подорожчало втричі, так само електроенергія тощо.
Звичайно, якість наших послуг на не найвищому рівні, але ми намагаємося їх поліпшити.
Взяв інтерв’ю
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
