На обліку в ньому з цього села, за словами сільського голови Т.В. Волошиної, чоловік з десять, хоч було в три рази більше. З населення, крім зайнятих на роботах у місцевих підприємців, майже з кожного п'ятого двору хтось подався на заробітки у великі міста. У Голдашівці ж, кажуть, дійшло вже до того, що буває важко знайти майстра-підрядника, який міг би виконати те чи інше замовлення по будівництву. А як і з'являються такі з відхідництва, то за свої послуги гнуть "київські" ціни, що ніякий бюджет сільської сім'ї їх не витримає.
У самому селі працює в даний час тільки соціальна сфера – школа, дитячий садок, ФАП, сільська рада, будинок культури, комунальне підприємство, яке займається збором молока.
Однак, як і повинно бути, Тетяна Василівна завжди залишається оптимістом і переконана, що Голдашівка обов’язково розвиватиметься. – Не може того бути, – каже, – щоб не зацікавилися тутешнім чистим повітрям і цілющою джерельною водою.
Незважаючи на певні проблеми, інвестора, за словами сільського голови, Голдашівка не чекає. Бо земля поки що обробляється. Виглядали його тут хіба що у 2005 році, поки не з'явилися хоч і не потужні, проте власні, як кажуть, доморощені, і розраховують - ся за орендовану землю.
Найголовніша із проблем сільського голови, мабуть, безгрошів’я. Бюджет сільською радою виконується, проте він орієнтований в основному, як прийнято казати, на виживання. Населення ж перебивається здебільшого як не випадковими заробітками, то утримуючи худобу. У селі непогано налагоджено заготівлю лікарських рослин.
В даний час населенням утримується біля сотні голів ВРХ, але, на жаль, простежується тенденція до зменшення поголів'я. Менше стало і коней. Причина не тільки у невисоких цінах на продукцію тваринництва, а й у тому, що населення старіє і багатьом стає важко утримувати худобу.
Щось подібне простежується вже і з городами. Якщо раніше їх хотіли мати побільше, то на сьогодні є чимало заяв, щоб навпаки, приєднати їх до земель запасу.
Адже обробляти стає дедалі важче – он тільки оранка по 7 гривень за сотку. При тутешньому безробітті це великі гроші.
У всьому іншому Голдашівка таке ж село, як і інші. Хіба що відрізняється ще тим, що тут є греко-католицька община.
А доказом того, що село зацікавлює, є хоча б те, що переїхала сюди, наприклад, сім'я Тарелів із Закарпаття на проживання і не кається навіть при теперішніх негараздах.
Найбільш спостережливіші читачі, мабуть, вже помітили, що кісся в руках у жінок, мають не по одній, як традиційно у нашій місцевості, а по дві ручки. Так косити зручніше.
Завезла цю новинку в село згадувана вже сім’я Тарелів і вона все більше приживається. Тож немає сумніву, що рано чи пізно ще краще завирує тут життя, бо місцеві люди на нього заслуговують.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
