За оцінками деяких експертів, цей показник занижений. За певних обставин він може зрости до 60 млн. тонн. Для порівняння, торік зернових, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, було зібрано 46,2 млн. тонни.
Очікується, що цьогоріч за експортом зерна Україна знов опиниться серед світових лідерів. Якщо кілька років тому у рейтингу основних його продавців вона посіла третє місце (це був найвищий показник), то нині має всі можливості піднятися на сходинку вище.
На рекордні врожаї покладають великі надії не лише хлібороби, але й ті, хто постачає на прилавки наших магазинів овочі та фрукти. Однак проблема в тому, що поточного року знову спрацьовує правило бумеранга – чим більше продукції вирощують сільгоспвиробники, тим більше вона знецінюється.
Перші ознаки цього правила вже наявні. Приміром, у південних регіонах оптові покупці відмовляються купляти кавуни за їх собівартістю. Тому аграріям нерідко доводиться продавати баштанні собі на збиток. Хлібороби скаржаться на закупівельні ціни на зерно, називаючи їх невиправдано заниженими. Деякі садівники з цієї ж причини змушені вивозити яблука та груші на місцеві смітники.
Отриманий результат не радує сільгоспвиробників, багато з яких у небувало врожайний рік опинилися без обігових коштів. Їх не вистачає навіть на проведення осінньої посівної кампанії. І в цьому полягає друга особливість.
Та сіяти потрібно. Сільгоспвиробники це добре розуміють і тому змушені невідкладно шукати гроші. А інакше гарантовано залишаться без прибутку ще й наступного року.
Особливо гостро грошове питання сьогодні постало перед дрібними та середніми сільгоспвиробниками. Йдеться про особисті селянські господарства та ті фермерські господарства, які обробляють до 400 гектарів землі. Через постійне безгрошів’я їм особливо важко виживати в непростих економічних умовах. Банки й раніше не балували ці господарства своєю увагою, а зараз, коли вимоги до заставного майна суттєво зросли, вже й зовсім не помічають.
Питання – як чинити в умовах, що склалися? Відповідь на нього дали учасники київської прес-конференції, яку недавно провів Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань. Вони завірили – на допомогу дрібним та середнім сільгоспвиробникам приходять кредитні спілки, які переважно працюють у сільській місцевості.
Усього в країні, згідно з офіційними даними, понад 600 кредитних спілок. Разом вони об’єднують понад 1 млн. наших співвітчизників. А це – чимало. Приблизно стільки людей мешкає в Харкові, а це місто за кількістю населення друге в Україні.
Половина кредитних спілок входить до складу профільних об’єднань – Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) та Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ). Ще стільки ж перебуває у вільному плаванні. Якщо вони кимось і контролюються, то лише державним регулятором – Нацкомфінпослуг.
До останнього часу, як завірила президент ВАКС Вікторія Волковська, кредитні спілки переважно надавали споживчі та соціальні позики. З цією метою 20 років тому вони в Україні й відроджувалися.
Надані кредитними спілками гроші йшли переважно на вирішення побутових питань – придбання телевізорів, пральних машин, будівництво та ремонт будинків, квартир. За бажання ними можна було скористатися й у тих випадках, коли виникала необхідність відсвяткувати весілля, народження дитини, провести похорон, надати освіту дітям тощо.
З розвитком системи кредитної кооперації вектор почав переміщатися в бік соціальних програм, таких, як газифікація, реалізація програм очищення води, а останнім часом кредитні спілки все частіше демонструють готовність надавати кредити на розвиток бізнесу, зокрема, аграрного. "Ми не говоримо про агрохолдинги, ми говоримо про невеликі сільгосппідприємства", - уточнила Вікторія Волковська.
Голова правління Об’єднання кредитних спілок "Програма захисту вкладів" Іван Вишневський, виступаючи 10 вересня перед журналістами в Городищенському районі Черкаської області, підтвердив: "Ера споживчого кредитування поступово відходить". І цю обставину теж можна вважати особливістю 2013 року.
Президент НАКСУ Петро Козинець переконаний, що для кредитування сільгоспвиробників кредитні спілки мають достатньо фінансових ресурсів. За його інформацією, активи кредитних спілок сьогодні складають 2,5 млрд. грн. Ця цифра дає уявлення про розмір кредитного портфелю.
Чи захочуть скористатися вмістом цього портфелю потенційні позичальники? Питання не просте, адже кредити, які надаються кредитними спілками, не належать до розряду дешевих: вони надаються під 20-30% річних.
На тлі відповідних показників, які встановилися в деяких європейських країнах, це виглядає більше ніж вагомо. Наприклад, у тій самій Польщі фермери кредитуються під 5% річних. Та справа в тім, що українські банки, за словами Петра Козинця, пропонують сільгоспвиробникам ще дорожчі позики.
Експерт у питаннях агрофінансування Проекту USAID "АгроІнвест" Наталя Ільїна уточнила – більшість банків не мають кредитних продуктів для малих та середніх сільгоспвиробників і, в кращому випадку, пропонують споживчі кредити, переплата за якими надто велика. Крім того, банки в основному працюють під заставу, оцінка й страхування якої – додаткові витрати для сільгоспвиробника, які також роблять кредит дорожчим. У кредитних спілках усього цього нема, там умови кредитування "відточені" під сільгоспвиробника та його потреби.
Тож вибір у наших аграріїв залишається невеликий: або вони беруть дорогі кредити, або дуже дорогі. Неважко здогадатися, котрим із них вони нададуть перевагу.
Згідно з даними Наталі Ільїної, середній розмір кредиту, який кредитні спілки видають на розвиток особистого селянського господарства, складає 8-10 тис. грн. У фермерів фінансові запити значно більші. Зазвичай, фермерський кредит у середньому складає 40 тис. грн., та часто ця сума може зрости у 10 разів.
Ці дані підтверджуються практикою. Наприклад, фермерське господарство "Крутий Яр" Каменського району Черкаської області спочатку отримувало кредити, які не перевищували 20 тис. грн., а сьогодні обсяг його кредитних ресурсів перевищив 1 млн. грн.
Фермерське господарство Сергія Шульги, яке розташоване неподалік "Крутого Яру", з 2009 року кредитується місцевою кредитною спілкою "Кредит-Союз". Максимальна сума позики склала 150 тис. грн. Ці гроші пішли на придбання комбайну "Джон Дір".
Голова правління "Кредит-Союзу", голова правління Асоціації кредитних спілок Черкаської області Володимир Казарінов переконаний у своїх фермерах-позичальниках. Він каже, що спілка готова надавати їм кредити розміром до 2 млн. грн.
Усього за 15 років роботи згадана кредитна спілка видала 72 тис. кредитів загальною сумою у 380 млн. грн. Обсяг кредитування сільського господарства 2011 року склав 3,6 млн., 2012 року – 3,9 млн., а за 8 місяців 2013 року – 6,1 млн. грн.
Така тенденція характерна не лише для цієї кредитної спілки, вона відслідковується у масштабах усієї України. За інформацією Вікторії Волковської, частка агрокредитування у загальному обсязі кредитів, які надаються кредитними спілками, нині складає близько 30%. Найактивніше її зростання спостерігається останнім часом.
Багато в чому цьому сприяла діяльність Проекту USAID "АгроІнвест", який приділяє велику увагу розвитку кредитування малих та середніх сільгоспвиробників. Він налагодив співпрацю з 60 кредитними спілками, які активно кредитують сільгоспвиробників та своїми кредитами сприяють їх розвиткові.
У рамках програми такого співробітництва розробляються нові кредитні продукти. Зокрема, вони стосуються розвитку зеленого туризму, бджільництва, придбання доїльних апаратів, налагодження виробництва сухофруктів.
За словами Петра Козинця, до 2008 року кредитні спілки в Україні за темпами розвитку посідали провідні місця в світі. Тривала фінансова криза внесла свої корективи. Якщо 5 років тому кредитні спілки надавали близько 1 млн. кредитів на рік, то сьогодні цей показник зменшився до 300 тис.
У кризовий період близько 50 кредитних спілок збанкрутували. Це не так багато у процентному відношенні, якщо порівнювати з кількістю збанкрутілих банків, але достатньо, щоб внести до діяльності кредитних спілок певні корективи.
Необхідність у них є очевидною. Справа в тому, що чинний закон "Про кредитні спілки", ухвалений ще наприкінці 2001 року, застарів і тому вимагає суттєвого оновлення. Це рівною мірою розуміють і учасники ринку, і представники державного регулятора.
Відповідні пропозиції вже напрацьовані. Є навіть два законопроекти, один з яких розроблений державним регулятором, а інший – Національним банком України.
Попервах ініціативи НБУ не отримали відповідної підтримки з боку кредитних спілок та їх профільних об'єднань. Зокрема, ВАКС 1 липня звернулася з відкритим листом до Президента України Віктора Януковича. Особливо асоціацію занепокоїло бажання Нацбанку перетворити кредитні спілки, які працюють з депозитами населення, на кооперативні банки. Але з часом сторони досягли компромісу у цьому питанні та багатьох інших.
Іван Вишневський не виключає, що вже до кінця поточного року законопроект, який увібрав у себе всі пропозиції з реформування системи кредитних спілок, потрапить на розгляд до Верховної Ради України. Наразі він ретельно опрацьовується спеціалістами Нацкомфінпослуг.
Зокрема, законопроект передбачає можливість трансформації кредитних спілок на кооперативні банки. Та рішення про це ухвалюватимуть самі кредитні спілки, чиї активи перевищують 12 млн. грн. Варто звернути увагу й на те, що сьогодні з депозитами вкладників працює близько 15% кредитних спілок, хоча до 2008 року їх було значно більше – близько 70%.
Вікторія Волковська переконана, що кредитні спілки повинні працювати не лише з фізичними, але й з юридичними особами, які представляють малий та середній бізнес. Це дасть їм можливість кредитувати не лише безпосередньо фермерів, але й фермерські господарства. Відповідно розшириться й база для кредитування, з’являться нові можливості й стимули для розвитку кредитних спілок.
Петро Козинець висловився за необхідність переходу на систему саморегулювання. Законопроект передбачає її здійснення на базі всеукраїнських профільних об’єднань.
"Вдосконалювати законодавство, безумовно, потрібно, - підсумувала Наталя Ільїна. – Однак це треба зробити так, щоб воно зберегло чинну систему кредитних спілок та її напрацювання, дало можливість кредитним спілкам розвиватися, збільшувати обсяги кредитування, якого так потребують сільгоспвиробники".
Учасники прес-конференції зійшлися на думці, що якщо законопроект про реформування системи кредитних спілок уже цього року потрапить до народних депутатів, це буде черговою і найбільшою особливістю нинішнього року. На неї вони покладають особливу надію.
Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань для bershad.ua
вранці -2…-4° 
