Або як прокласти шлях від базару до цивілізованого ринку і не втратити тваринництво?
- Це обмеження, - сказав Микола Гриценко, - викликано вступом України до СОТ і бажанням вітчизняних виробників просунути свою продукцію тваринного походження на зовнішні ринки, в тому числі, й на ринки Європейського Союзу. А там, як відомо, діють суворі вимоги щодо якості та безпеки цієї продукції, і ми мусимо брати їх до уваги.
До слова, під час вступу до СОТ Україна взяла на себе зобов’язання наблизити вітчизняні норми показників безпечності до загальноприйнятих. Саме на виконання міжнародних зобов’язань у 2009 році був ухвалений закон «Про безпечність та якість харчових продуктів».
- Згаданий закон набрав чинності ще 1 січня 2010 року, але окремі його норми були відтерміновані. Чому?
- Закон містить декілька норм з досить жорсткими вимогами, які, першу чергу, стосуються особистих селянських господарств. Зокрема, їм забороняється продавати м’ясо тварин, забитих на подвір’ї.
Що мали тоді робити особисті селянські господарства за відсутності системи забійно-санітарних пунктів? А саме їх послугами вони мали користуватися. Відповідь напрошувалася сама собою – в разі набуття цими нормами закону чинності у 2010 році на країну чекав колапс зі збутом тваринницької продукції. За ситуації, що складалася, цілком вірогідними були два сценарії, з яких один з них був поганим, а другий – ще гіршим.
Перший сценарій: ще до набуття чинності закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» селяни почали б масово забивати тварин. За другим сценарієм – перекупники за безцінь скупили б у населення худобу, десь би її забили та тіньовим способом реалізували.
Фахівці не виключають: якби ми не відтермінували обмежувальні норми «харчового» закону, три роки тому продовольча безпека України могла опинитися під загрозою.
- Які ще обмеження запроваджує закон «Про безпечність та якість харчових продуктів»?
- Про заборону подвірного забою копитної худоби я вже сказав. Друге обмеження стосується забою свійської птиці та кролів в обсягах, що перевищують 5 голів. А третє – заборони продажу на ринках необробленого молока.
Як бачите, на ринок тваринницької продукції вже невдовзі чекають важкі випробування. Це пов’язано з тим, що особисті селянські господарства, на які переважно спрямовані обмежувальні норми закону, на цьому ринку займають домінуючі позиції. Це засвідчує й офіційна статистика. Згідно з нею, на початку поточного року господарства населення виробляли 45,9% м’яса та 70,1% молока. У березні вони утримували 68,9% загальної чисельності великої рогатої худоби, в тому числі, корів – 77,6%, свиней – 52,3%, овець і кіз – 84,3%, птиці всіх видів – 41,3%.
- Чи готова Україна до того, що невдовзі з продажу може зникнути значна частина м'ясо-молочної продукції?
- Одночасно з попередньою пролонгацією обмежувальних норм закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» Кабінету Міністрів було доручено розробити державну програму створення мережі пунктів закупівлі молока та забійно-санітарних пунктів тварин, які утримуються в домогосподарствах. І уряд концепцію такої програми розробив. Він навіть представив її до публічного обговорення. Це сталося у квітні 2010 року. Та, на жаль, далі справа так і не пішла – концепцію програми не було схвалено. Відповідно не було створено мережі пунктів закупівлі молока та забою худоби. Її немає і дотепер. Саме тому сьогодні наша країна знову залишається неготовою до введення в дію відтермінованих до 1 січня 2015 року норм закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» у повному обсязі.
За оцінками фахівців, реалізація програми потребувала близько 2 млрд. грн. Для України це не надто великі гроші, проте три роки тому Кабінету Міністрів так і не вдалося їх відшукати. Але якби ці кошти знайшлися зараз, вони б уже нічого не вирішили. До 1 січня 2015 року залишилося лише півтора року, а цього замало, щоб створити бажану мережу забійних пунктів та пунктів закупівлі молока.
- Як заборона на продаж та обіг м'ясо-молочної продукції домашнього виробництва, запровадження деяких інших обмежень позначиться на економічному стані особистих селянських та фермерських господарств?
- Нинішня ситуація мало чим відрізняється від попередньої. Тому і можливі наслідки від запровадження обмежень залишаються незмінними: або селяни перестануть тримати і продавати худобу, або активізуються перекупні комерційні структури. За будь-яких обставин, доходи власників особистих селянських і фермерських господарств істотно зменшаться.
Вважається, що обмежувальні норми закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» не торкнуться фермерських господарств, але насправді це не так. Чимало з них спеціалізується на тваринництві. Є фермерські господарства, які одночасно відгодовують по 300-400 свиней, тримають по кілька десятків голів великої рогатої худоби. І, звісно, їх м'ясо пропонують на продаж. Та проблема полягає в тому, що через відсутність забійно-санітарних пунктів ці фермерські господарства змушені здійснювати подвірний забій тварин.
Тож робимо висновок – якщо закон «Про безпечність та якість харчових продуктів» з початку 2015 року почне працювати на повну силу, то всі його негативні наслідки повною мірою відчують на собі не лише особисті селянські, а й фермерські господарства, а також тваринницька галузь в цілому.
- Чи не посилить такий перебіг подій позиції тіньового сектору?
- Створення мережі забійно-санітарних пунктів, пунктів закупівлі молока передбачало легалізацію обороту тваринницької продукції. Зокрема, передбачався облік цієї продукції. А якщо за нинішніх умов будуть введені обмеження, визначені законом «Про безпечність та якість харчових продуктів», значна частина тваринницької продукції знову піде в тінь. І від цього матимуть зиск лише тіньові структури.
- Сьогодні уряд багато говорить про необхідність розвитку кооперативного руху на селі. Та чи виживуть в умовах суворих обмежень сільські обслуговуючі кооперативи, які спеціалізуються на наданні послуг у тваринницькій галузі?
- Фахівці, в тому числі, й експерти Проекту USAID «АгроІнвест», підтримують позицію уряду в тому, що головним гравцем на ринку формування прозорих каналів збуту продукції тваринництва, яка виробляється в особистих селянських господарствах, мають бути сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Насамперед, забійно-санітарні пункти слід сформувати на базі таких кооперативів. Це їхня природна функція – надавати послуги селянам, у тому числі, послуги з забою, охолодження та збуту тваринницької продукції.
Якщо цього не станеться, цю нішу займуть інші – комерційні структури, які будуть пропонувати послуги за значно вищу ціну, а відтак, нашим селянам буде значно складніше вести прибуткову діяльність. А без прибутку багато хто з них змушені будуть або згорнути цю діяльність, або піти в тінь, що, звісно, не сприятиме розвитку аграрної економіки та сільських територій.
Зараз – дуже вдалий момент для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зайняти цю нішу, розвинутися самим і посприяти у розвитку цієї сфери агровиробництва та села в цілому. Якщо вони цього не зроблять зараз, шанс буде втрачений, потреба в них відпаде, а комерційні структури, які прийдуть замість них, вирішуватимуть зовсім інші задачі.
- Чи реально знову відтермінувати впровадження згаданих обмежень і як до цього поставляться СОТ та наші європейські сусіди?
- Обмеження необхідно відтерміновувати. Іншого вибору у нас немає. Але якщо вже відкладати введення обмежень, то це треба робити на стислий термін і обов’язково за умови, якщо в цей час буде здійснюватися масштабна робота з формування мережі пунктів закупівлі молока та забійно-санітарних пунктів тварин. В іншому разі ми остаточно заженемо себе в глухий кут.
Зараз до Верховної Ради подано законопроект, який передбачає таку пролонгацію. Я б не хотів, щоб його ухвала народними депутатами стала підставою для чергового затишшя. Навпаки, новий закон, нинішня ситуація та її можливі негативні наслідки для всього вітчизняного АПК, для національної продовольчої безпеки мають підштовхнути всіх нас до активних дій. Лише тоді Україну зрозуміють в СОТ, в європейських та в інших країнах, які відкривають для наших сільгоспвиробників свої ринки.
- До яких дій за ситуації, що складається, вдається Проект «АгроІнвест»?
- У цьому напрямі Проект «АгроІнвест» дуже активно співпрацює з Міністерством аграрної політики та продовольства. Ми підтримуємо ідею створення забійно-санітарних пунктів або цехів як окремих підрозділів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Ми наголошуємо на словосполученні «сервісно-забійні» тому, що наші пункти мають надавати селянам послуги не тільки з забою тварин, а й багато інших супутніх сервісних послуг. Наприклад, фасування, пакування, охолодження, формування товарних партій та організований збут м’ясопродуктів.
Зокрема, за підтримки нашого Проекту в Херсонській області на базі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Молочний Дністер» буде створено сервісний забійно-санітарний цех. На сьогодні уже завершені маркетингові дослідження та розробляється проектна документація, яка буде готова у серпні, а в жовтні розпочнуться монтажно-будівельні роботи
Цех розрахований на добовий забій близько 20 голів великої рогатої худоби або 30-40 свиней. Зона його діяльності становитиме 25 кілометрів.
Цех надаватиме послуги власникам особистих селянських господарств із забою тварин та охолодженню м’яса. Після ветеринарного огляду м'ясо можна буде продавати на ринку. Однак цим робота цеху не обмежується. Кооператив, на базі якого буде збудовано цей цех, може формувати товарні партії м’яса і надавати послуги з його збуту через офіційні торгові мережі.
Крім того, «АгроІнвест» підтримав реалізацію проекту розвитку оптового ринку живої худоби «Чародій» у Жашківському районі Черкаської області. Сьогодні ми розпочинаємо проектування розширення цього ринку. І знову ж, буде передбачений окремий майданчик по створенню на ньому забійно-санітарного цеху.
Ми підтримуємо проекти створення фермерських ринків у Криму. Кожен з них передбачає наявність відокремлених майданчиків для торгівлі живою худобою з локальними забійно-санітарними цехами.
Місцеві органи влади часто звертаються до нас із запитами щодо прискорення такої роботи. Ми відчуваємо, що вони зацікавлені цивілізованими способами вирішувати проблеми реалізації та обігу продукції тваринницького походження, які чатують на нас після 1 січня 2015 року. Сьогодні ця робота є вкрай необхідною. Час не чекає, і Україна має зробити все можливе, щоб зустріти 2015 рік у повній готовності до запровадження цивілізованого ринку.
Максим НАЗАРЕНКО, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань для bershad.ua
вранці -2…-4° 
