- Чому ви зацікавилися американським досвідом агрострахування?
- Коли ми працювали над концепцією агрострахування, то цікавилися досвідом усіх країн, які агрострахуванню приділяють велику увагу. Після ухвалення закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» наша зацікавленість зарубіжним агрострахуванням особливо зросла. І зрозуміло чому – 1 липня згаданий закон вже слід буде запускати в роботу.
Ми неодноразово обговорювали це питання з Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні». Дійшли згоди, що дуже важливо подивитися, як працює американська система агрострахування. Особливо в контексті тієї ролі, яку в ній відіграє держава. Нам також було важливо отримати інформацію з перших рук. Ми хотіли поспілкуватися з фермерами, з регуляторами, зі страховиками. Нас цікавило, з чого вони починали, які гулі набивали, на які результати зрештою вийшли. Проект IFC пішов нам назустріч, і ми вдячні йому за це.
Наша делегація була дуже солідною за складом. До неї увійшли представники Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Верховної Ради, страхового ринку. По суті, були представлені всі структури, які безпосередньо впливають на розвиток вітчизняного агрострахування.
Поїздка до США виявилася дуже результативною. Але головне, що ми занотували для себе: у Сполучених Штатах усі державні структури в питаннях агрострахування працюють злагоджено, на один результат і тому – ефективно.
- У яких штатах вам вдалося побувати і що з побаченого вас здивувало найбільше?
- Поїздка розпочалася зі штату Монтана. Це на півночі США. Побували на тваринницьких фермах, у фермера, який займається рослинництвом. Висновок наступний: американські аграрії не уявляють своєї роботи без обов’язкового страхування. Особисто мене це здивувало найбільше.
- Наскільки американська система агрострахування видалася вам досконалою і що Україна могла б запозичити вже зараз?
- Мене особливо цікавило це питання. Власне, я і їхав до США, щоб отримати на нього відповідь.
Американці розповіли, що закон з агрострахування у них був ухвалений після Великої депресії – 1937 року. Та до середини 80-х років він практично не діяв. На питання «чому?» мені відповіли: без державних субсидій страхування для аграріїв залишалося надто дорогим задоволенням, і тому система не працювала.
Від середини 80-х років американці застосували нову практику субсидованого агрострахування. Вони ініціювали створення при Міністерстві сільського господарства Агентства з управління ризиками. За допомогою цього Агентства компенсувалася частина страхових премій, і фермери США почали активно включатися в агрострахування.
Ми зараз відроджуємо субсидоване агрострахування. Тому американський досвід його впровадження нам стане в пригоді.
- Втримати баланс інтересів – справа тонка і складна. Особливо, коли йдеться про баланс інтересів держави, представників страхового ринку та сільгоспвиробників. Як це вдається робити американцям і чому досі це не виходить в Україні?
- Повторюся – агрострахова система у США не працювала 50 років. Не працювала належним чином, так, як цього хотів законодавець у момент ухвалення відповідного закону. І це при тому, що всі без винятку розуміли, що агрострахування мінімізує ризики.
Завжди є дві сторони, що домовляються. Одна – це фермери. Вони платять гроші, аби мінімізувати власні ризики. А друга сторона – це страхові компанії, які за певну плату перебирають на себе можливість відшкодування цих ризиків. Без участі держави в агрострахуванні страховий тариф для американських фермерів тривалий час залишався непідйомним. А зниження страхового тарифу було небажаним для страхових компаній. Держава не стала пасивно спостерігати за чинною проблемою. Навпаки, вона активно взялася до її вирішення. Завдяки субсидіям, що виділялися, держава стала третьою стороною договірного процесу. І всі інтереси його учасників виявилися врахованими.
Щорічно у вигляді субсидій США виділяє близько 1,5 млрд. доларів. Тим самим держава скорочує до мінімуму і власні ризики. Їй не доводиться напрямки компенсовувати з бюджету збитки, які трапляються в сільському господарстві.
Що заважало нам увесь цей час? Відсутність відповідного законодавства. Зараз у нас є закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Сподіватимемося, що він дозволить вирішити багато з тих проблем, про які ви кажете.
- Наскільки з ухваленням цього закону Україна наблизилася до прогресивних систем агрострахування?
- У США та Іспанії агрострахування повністю регулюється державою. Наприклад, тарифи у всіх американських страхових компаній однакові, умови агрострахування у США визначені державою. Мова лише про те, хто зможе краще подати страховий продукт, що продається. І наскільки страхова компанія після продажу поліса реалізує ті зобов’язання, під якими підписалася.
Я запитав американців, чи часто змінюються договори за страховими полісами? Практика у них така: агенти із страхування завжди залишаються з фермерами, яких вони застрахували. Навіть якщо ці агенти змінюють місце роботи у страхових компаніях. Я це до того, що у них досить високий рівень довіри.
Україна просунулася до сучасного агрострахування. Цьому посприяло ухвалення закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Зараз напрацьовуються нормативні документи. Безпосередню участь у цій роботі беруть представники всіх зацікавлених сторін. Переконаний, що з другого півріччя закон запрацює на повну силу.
- Що ще, окрім ухвалення цього закону, треба зробити, аби українські аграрії почувалися в питаннях агрострахування так само впевнено, як і американські фермери?
- Насамперед, потрібен час. А ще – практика. Люди мають переконатися, що система працює.
Система повинна запрацювати десь у жовтні, коли розпочнеться страхування озимих культур. Для цього будуть потрібні додаткові бюджетні асигнування. Ми врахуємо їх під час внесення змін до держбюджету 2012 року.
Сподіваємося, що невдовзі з’явиться позитивна практика, і вона дозволить розраховувати на те, що навесні кількість учасників субсидованого агрострахування в Україні збільшиться.
Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива» для bershad.ua
Думка експертів
Олена ФЕРЕНС, директор Департаменту цивільного, фінансового законодавства та законодавства з питань земельних відносин Міністерства юстиції України:
- Особисто мене вразила ефективність роботи американської системи державного сприяння фермерським господарствам. Знайомство з нею стало можливим завдяки Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні».
Система суттєво здешевлює банківські кредити та робить агрострахування доступнішим за ціною. Відтак, сільгоспвиробники додатково одержують значні фінансові ресурси для успішної роботи. Чималий зиск отримують і страховики, оскільки попит на страхові продукти за такого підходу залишається високим.
Свою вигоду має і уряд Сполучених Штатів. За незначних бюджетних витрат він успішно вирішує питання стабільного розвитку аграрного сектору та посилення його експортного потенціалу.
Україна також має потужне сільське господарство. Тому американський досвід державної підтримки аграріїв у питаннях кредитування та страхування, я впевнена, стане нам у нагоді. Тим паче, що з 1 липня набуває чинності закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який запроваджує субсидоване агрострахування.
Сергій КАРАСЕВИЧ, начальник Відділу аграрної політики, землекористування та продовольчої безпеки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України:
- У Сполучених Штатах Америки агрострахування здійснюється в рамках партнерства між державою і приватним сектором. Досвід США в агрострахуванні є неоціненним і дуже корисним для України, оскільки:
по-перше, така система страхування сільськогосподарської продукції дозволяє досягти необхідної якості послуг страхових компаній, які працюють під наглядом держави та можуть акумулювати відповідні ресурси для забезпечення своєї відповідальності за прийнятими ризиками;
по-друге, розвинений ринок перестрахування ризиків дає можливість страховим компаніям, а, відповідно, і сільськогосподарським виробникам не думати про можливість несплати страхових премій;
по-третє, часткове відшкодування державою страхових внесків робить такий вид підтримки сільськогосподарських виробників доступним та ефективним;
по-четверте, існування поряд із страхуванням врожаю від природних факторів страхування доходів дозволяє сільськогосподарському виробнику планувати свою діяльність на довгострокову перспективу і майже не залежати від зовнішніх факторів.
Як на мене, у перспективі необхідно відмовитися від усіх видів підтримки сільськогосподарського виробництва та перейти на страхування доходів сільськогосподарських виробників. Проте це можливо лише за наявності дешевих кредитних ресурсів, які б дозволяли виробникам безперешкодно і в повному обсязі (відповідно до технологій) проводити сільськогосподарські роботи.
Роман ШИНКАРЕНКО, експерт Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні»:
- Поїздка до США виявилася пізнавальною та повчальною. Ми зустрілися з представниками різних державних органів, фермерських асоціацій, з фермерами і переконалися, що вони працюють згуртовано і задля загальних інтересів. Заразом дізналися, що більшість рішень за програмою субсидованого агрострахування уряд США ухвалює після розгляду побажань виробників.
Варто відзначити, що програма субсидованого агрострахування у США тісно пов’язана з багатьма іншими. Зокрема, з програмами субсидованих кредитів, допомоги малим та початкуючим фермерам, стабілізації фінансового стану фермерських господарств, допомоги тваринникам, страхування врожаю та доходу. Всі разом вони складають багатокомпонентну систему з управління ризиками в аграрному секторі, і нам пощастило познайомитися з особливостями її роботи.
Ще перебуваючи в США, учасники нашої делегації почали обговорювати багато питань щодо українського агрострахування. Вони не лише окреслювали проблеми, але й, що вкрай важливо, намагалися віднайти спільні рішення. А це означає, що ми засвоїли головний американський урок, суть якого в тому, що в нашій роботі завжди слід орієнтуватися на те спільне, що нас об’єднує. Ми сподіваємося, що дана поїздка стане ще одним стимулом для швидкого впровадження закону про агрострахування та розвитку надійного ринку агрострахування в Україні.
вранці -2…-4° 
