Майстер-клас з майстринею-писанкаркою Танадійчук В.В. "Розмалюю писанку, розмалюю..."

Працівниками районного краєзнавчого музею 12 квітня 2011 року із учасниками клубу «Краєзнавець» проведено майстер-клас з майстринею - писанкаркою Танадійчук В.В. "Розмалюю писанку, розмалюю..." Такі заходи вже стали традиційними для даного закладу: щороку діти мають змогу виготовити самостійно писанку з різною майстринею – писанкаркою.

Через покоління передається мистецтво виконання писанки, яке супроводжується великою любов`ю та історичним духом предків. Діти - учасники мали змогу познайомитись із історією писанки. За словами майстрині, колись для писанок відбирали переважно яйця «первісток » (курей, які щойно почали нестися). Писали їх в окремій кімнаті, біля відкритого вогню. Передувала роботі щира молитва: писанкар мав бути чистим і душею, і тілом. Воду для розведення фарб брали з криниці до схід сонця. Звідси і сильний енергетичний заряд писанки. Вона могла служити оберегом. З прадавніх віків в нашому народі й досі зберігається вислів обережного ставлення до писанки: “носитися з чимось, як з писанкою”. Колись писанки писали цілу Весну, тепер — лише три дні перед Пасхою.

Майстриня-писанкарка Танадійчук В.В. ознайомила з елементами писанки, їх значенням, наголошуючи на тому, що писанка – не тільки символ життя, добра, надії, це ще й магічний оберіг нації, її філософії і культури. Під поняттям "писанка" ми образно розуміємо вміло "розмальоване" яйце, яке зазвичай готують до Великодніх свят, але дуже рідко замислюємося над історією самої писанки, її символікою та ритуалами, пов'язаних з писанкарством.

Все починалося з яйця. Саме з нього, за дохристиянськими віруваннями наших предків, “народився” Всесвіт. Саме воно, дивовижне яйце-райце, досі виступає у народних казках як символ народження життя, плодючості та усіляких щедрот.

Писанка відігравала важливу роль у житті подолян, була предметом-символом, і саме тому в її орнаментах зашифровані найдавніші образи і уявлення багатьох поколінь.

Традиція навесні, в квітні - на початку травня, обдаровувати одне одного крашанками та писанками була відома у слов’ян ще в дохристиянський період. Цей звичай був пов'язаний з народними уявленнями про яйце як символ вічного оновлення природи, сонця, весни, відродження, перемоги життя над смертю. Пізніше яйце, в якому захований зародок життя та яке уособлює поєднання минулого і сучасного, стало символом Воскресіння Христа, а за ним і відродження християн у новому кращому житті. При цьому складна система язичницьких магічних образів, знаків була трансформована у рамках християнсько-апокрифічної символіки.

За технікою виконання писанки поділяються на "крапанки" - яйця, вкриті кольоровими плямами на тлі іншого кольору; власне писанки - розписані за допомогою воску різними декоративними орнаментами; "мальованки" - розмальовані пензлем; "крашанки" - забарвлені лише одним тоном і "скробанки" - або ж "дряпанки".

Символіка кольорів має велике значення при написанні писанки. Якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути чорного кольору. Це колір свята весняної землі, що прокидається від зимового сну.

Добігають останні дні, що наближають світлий Великдень - час весняного оновлення природи і очищення людських душ. Ще трохи і наші господині розпочнуть чаклувати над неодмінними атрибутами цього прадавнього свята -пасками, візьмуться за розмальовування писанок. Яйце з його предивною таїною - з прозорої рідини та жовтка з’являється в світ нове життя, - було чи не найбільшим об’єктом культу. Різні народи світу шанували його і мали свою власну атрибутику возвеличення. Та, мабуть, жоден з народів не доніс до сьогодення свої автохтонні графічні уявлення про життя так виразно, як український. Абсолютна більшість орнаментів наших писанок прадавнього походження, і всі вони мали конкретний зміст.

Перед Великоднем проводитимуться також заходи районною бібліотекою, такі як:

- 19 квітня - година народознавства «Пасхальна веселка» з метою показу зразків мініатюрного живопису, орнаментів для розмальовок і писанок для учнів 1-4 класів;

- виставка-вернісаж «Свято писанки» з метою показу зразків писанок, як символів життя, в різних регіонах України для різних груп читачів у читальній залі;

- оформлено інформаційний стенд «Світле Христове Воскресіння Великдень» з метою ознайомлення з традиціями українського народу для різних груп читачів.