Народився 8 липня 1902 р. в с. Андрушки (тепер Попільнянський район Житомирської області). Закінчив середню школу. Працював на цукровому заводі.
У збройних силах з 1924 р. Закінчив артилерійське училище, в 1934 р. Борисоглібську військову авіаційну школу льотчиків.
Учасник боїв на річці Халхин-Гол в 1939 р., визвольного походу радянських військ до Західної Білорусії 1939 р., радянсько-фінської війни 1939-1940 рр.
У 1941 р. закінчив курси удосконалення при Військово-повітряній академії. Початок Великої Вітчизняної війни майор А.Н.Вітрук зустрів на посаді заступника командира 65-го шап Ленінградського військового округу.
06.07.1941 р. в бою отримав легке поранення в руку.
В результаті наполегливих боїв полк втратив значну частину літаків І-15Біс і частина льотного складу під командуванням Вітрука була направлена для перенавчання на новий штурмовик Іл-2. Таким чином полк був розділений і під одним номером воювали два 65-х шап (штурмовий авіаційний полк), одним з яких командував Вітрук. У жовтні 1941 р. 65-й шап Вітрука був перекинутий на Західний фронт (Московська зона оборони). Підполковник А.Н.Вітрук зарекомендував себе умілим організатором, вольовим командиром.
На початок 1942 р. зробив 21 бойовий виліт, проявивши при цьому виняткову хоробрість і мужність. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.02.42 р. за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство підполковникові Вітруку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У липні 1942 р. він був призначений на посаду командира 291-ої шад, яка 05.02.44 р. перетворена в 10-у гв. шад. Під його керівництвом частини дивізії брали активну участь в боях по розгрому німецьких військ під Воронежем, Києвом, по оточенню, а потім повному знищенню ясско-кишиневського угруповання, при взятті міст Румунії (Плоєшті, Бухарест, Крайова), столиці Югославії - Белграда і міст Угорщини (Саксард, Секешфехервар). За мужність і геройство, проявлені в боях по звільненню території Югославії від фашистської окупації, гвардії генерал-майорові авіації А.Н.Вітруку привласнено звання Народного Героя Югославії.
Плита в Парку Вічної Слави. Київ
Андрій Никифорович, пройшовши всю Велику Вітчизняну війну, раптово помер в результаті важкої хвороби 01.06.46 р. Похований в Києві.
Нагороджений орденом Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 2-у ступеню, Кутузова 2-го ступеня, Богдана Хмельницького 2-го ступеня, Олександра Невського, Орден Червоної Зірки, медалями. Ім'я Героя носять вулиці у Воронежі, Києві, Житомирі, а також школа, де він вчився.