Відданість справі – безмежна

Крім лікарів, працюють фельдшери П.М. Юрко, Д.К. Гладунчик, акушерки А.Грабовська, К.Г. Стець, медичні сестри А.Т. Сироватіна, К.Л. Гольдберг та інші.

Завідувач Бершадською районною лікарнею Г.Я. Будкевич був не тільки талановитим лікарем-хірургом і акушер-гінекологом, а й надзвичайно обдарованим організатором охорони здоров’я. Ветерани-медики, які працювали з ним у довоєнний період, з особливою теплотою згадували про Григорія Яковича, як керівника лікарні. Він зумів організувати навколо себе колектив однодумців, сумлінних, високваліфікованих та відповідальних медичних працівників, це була дружна родина медиків.
1941 рік приніс найстрашніше лихо – війну.

Майже всі лікарі, фельдшери та медсестри були або мобілізовані, або евакуйовані. У червні 1941 року був мобілізований в ряди Червоної Армії і призначений начальником медичної частини і головним хірургом евакогоспіталю Г.Я. Будкевич. За відмінні показники у лікуванні бійців та командирів Червоної Армії він був нагороджений у 1942 році медаллю «За бойові заслуги», у 1945-му – орденом Червоної Зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною», багатьма іншими нагородами.

У 1945 році на нашу землю прийшла така жадана і така вистраждана Перемога. Все більше щасливих посмішок можна було побачити на обличчях людей, але для медичних працівників починалася нова «війна», і ворогами були інфекційні хвороби, виснаження, поранення. У Бершадську районну лікарню повертається завідувач Г.Я. Будкевич. Він одразу ж поринув у роботу по відновленню лікарні, а головне – по наданню медичної допомоги хворим.

У листопаді 1945 року затверджується план розгортання медичних установ району на 1945-1946 роки. Виконання даного плану вимагало неабияких зусиль.

Лише протягом січня-червня 1946 року в районі було 15 спалахів висипного та поворотного тифу. Медичні працівники виїжджали на села для ліквідації вогнищ інфекції.

1947-й позначений на скрижалях історії як рік голоду, підтвердженням цього є квітень, коли у Бершаді відкривається додаткове відділення дистрофіків, вводиться новий штат.
Усвідомлюючи те, що в даному відділенні перебувають на лікуванні надзвичайно важко хворі, Григорій Якович переводить найдосвідченіших медичних сестер з інших відділень.

На працівників районної лікарні та сільських медичних закладів покладаються надзвичайно важкі обов’язки і дуже суворий контроль за їх виконанням. Особливо контролювали роботу дільничних медсестер, які зобов’язані були щоденно проводити подвірні обходи своєї дільниці, виявляти інфекційних хворих, щоденно звітувати про результати виконаної роботи.

У липні 1950 року за ініціативи Григорія Яковича та з метою покращення профілактичної роботи на селі встановлюється єдиний профілактичний день для всіх медустанов району – четвер. Також роботу лікарень і диспансерів організовують за дільничним принципом, при всіх ФАПах створюються колгоспні пологові будинки, з’являється новий термін – ра - йонний спеціаліст: райвенеролог – М. Я. Коваленко, райгінеколог – Г.Г. Будкевич (донька Григорія Яковича), райпедіатр – А.Х. Новаковський.

Самовіддану працю медиків району відзначає обласний відділ охорони здоров’я – колективи Бершадських райлікарні та райсанстанції були визнані, як кращі у 1949 році серед медичних установ, фотографії головлікаря Г.Я. Будкевича та завідувача райСЕС Г.А. Кацо були розміщені на фотовиставці Міністерства охорони здоров’я УРСР в Києві.

Початок 50-х років відзначився періодом посилення захворюваності на туберкульоз, а тому, згідно з розпорядженням облздороввідділу, всі лікарські дільниці зобов’язані були придбати пневмотораксні апарати, дільничні лікарі обов’язково оволодіти методикою накладання повторного пневмотораксу. З 1953 року починають проводити щеплення проти туберкульозу – БЦЖ – новонародженим у пологових будинках.

З 8 по 12 жовтня 1954 року головний лікар Бершадської районної лікарні Григорій Якович Будкевич бере участь у 8 з’їзді хірургів УРСР, як делегат від Вінницької області та хірург з багатим стажем роботи. Програмною темою з’їзду була «Нагнійні процеси легень», вперше обговорено питання диспансеризації хірургічних хворих.

У 1955 році розформовується райздороввідділ, і головний лікар районної лікарні вже працює головним лікарем району. Г.Я. Будкевич практично суміщає дві посади в одній.
Працівники медичних установ району працюють все в тому ж напруженому режимі, і їх сумлінну працю відзначає Міністерство охорони здоров’я УРСР, головному лікарю в 1957 році оголошується подяка МОЗ УРСР, а в 1959-му Г.Я. Будкевичу присвоюється звання заслужений лікар УРСР.

1962 рік приніс нову форму управління в галузі охорони здоров’я. У зв’язку з укрупненням сільських районів, започатковується формування системи якісно нових типів лікувально-профілактичних закладів на районному рівні – ЦРЛ. За своїми функціями Бершадська центральна районна лікарня (ЦРЛ) перетворюється не лише на центр спеціалізованої медичної допомоги населенню району, але й стає центром оперативного управління лікувально-профілактичними закладами району, виконавцем функцій колишнього районного відділу охорони здоров’я. Таким чином, заслужений лікар України Григорій Якович Будкевич став першим головним лікарем медичного закладу нового типу – ЦРЛ.

Та вже через два місяці через погіршення стану здоров’я (так було записано в книзі наказів) Будкевича переводять на посаду завідуючого хірургічним відділенням, а керівником Бершадської ЦРЛ і головним лікарем району призначається Іван Васильович Ганський. З його приходом починається новий етап розвитку охорони здоров’я Бершадщини.

Григорій Якович Будкевич – це лікар за станом душі і велінням серця. Лікарі Віра Михайлівна та Феофан Антонович Мулярчуки, які приїхали у Бершадь на запрошення Григорія Яковича, саме є тими, кому пощастило з ним працювати, оперувати, згадують, що кожен його рух під час операції був настільки філігранним, відточеним, здавалося його руками керував Всевишній, ні навіть більше – він володів божественними руками.

Після раптової смерті Г.Я. Будкевича 27 квітня 1964 року влада району вирішила перейменувати вулицю Лікарняну – на вулицю Будкевича. Населення Бершадщини досі шанує та поважає пам'ять про людину і професіонала, головного лікаря району з 1934 по 1962 рік Григорія Яковича Будкевича. На корпусі колишнього хірургічного відділення ра - йонної лікарні встановлено меморіальну дошку. Деякий час біля склепу, в якому похований Г.Я. Будкевич, приносили клятву Гіпократа студенти Бершадського медичного училища.
Все для людей, все для хворого, все для лікарні – кредо і девіз життя лікаря Григорія Яковича Будкевича, який 30 років свого недовгого, але такого плідного, життя віддав Бершадщині, її людям, розвитку охорони здоров’я. Він був взірцем благородства, освіченості, порядності та доброти. Саме тому його любили, поважали та шанували і колеги по роботі, і друзі, і хворі люди.