На знімку: Мойсей Євсейович Гофман. (Фото з архіву особових справ)
У 1908-1909 роках навчався у Бернському університеті в Швейцарії, згодом перейшов у Кенігсбергський університет на медичний факультет і в 1913 році отримує диплом з відзнакою доктора медицини Кенігсбергського університету. Мойсей Євсейович мав 20 надрукованих у медичних журналах наукових статей.
Багато з них були присвячені саме лікуванню туберкульозу.
У 1922 році у Бершаді функціонував повітовий здороввідділ, який вів організаційну роботу по медичному обслуговуванню населення, велику увагу приділяв санітарно-освітній пропаганді, профілактичній роботі, адже вирували інфекційні хвороби.
З 1922 року народна лікарня стає Бершадською районною лікарнею, де працюють 17 медичних працівників. Крім неї, у Бершаді працює лікарня при цукровому заводі.
З ініціативи М.Є. Гофмана у 1924 році створюється амбулаторія Українського Червоного Хреста, а в 1925 році, у зв’язку з великою поширеністю захворювань на туберкульоз, її реорганізовано в тубдиспансер і тублікарню із стаціонарними ліжками. Завідує тубдиспансером М.Є. Гофман. З 1932 року на базі тублікарні Мойсей Євсейович ініціює організацію науковоопорного пункту Київського, а з 1936 року – Одеського інститутів туберкульозу. Керував цим опорним пунктом він сам і був зарахований позаштатним науковим працівником та асистентом Київського, а потім Одеського інститутів туберкульозу. Ці відомості вказують на те, що медицина у Бершаді не була у 20-30-х роках такою собі посередньою, як для повітового містечка, а тут працювали науковці, які намагалися побороти епідемію туберкульозу.
Саме завдяки Гофману була створена тублікарня у Бершаді, саме завдяки його неспокійній вдачі тут працювали науковці-фтизіатри, які намагалися лікувати хворих на туберкульоз найпрогресивнішими методами лікування. Молоде покоління лікарів має знати, що сьогодні вони є спадкоємцями чудової людини, прекрасного лікаря і науковця, а ще відмінного організатора, який усе своє життя присвятив боротьбі з туберкульозом.
вранці -2…-4° 
