А кожен заводчанин там має невеличкий клаптик – 2-3 сотки землі і, відповідно, гарантований, завдяки дефекату і намивному гумусу, врожай картоплі.
Так було в усі часи існування заводу. Водночас ними ж доглядалися ці споруди і утримувалися в належному санітарному стані (проводилося рихлення карт, обкошувалися від бур'янів вали).
Руйнація заводу ще й досі відлунює у їх душах важким немислимим лихом, яке торкнулося кожної сім'ї цукроварів. Адже всі враз позбулися головного – роботи. Звісно, почали турбуватися, що здійснення згаданого масштабного проекту може позбавити їх отих клаптиків з яких годувалися сім'ї.
Громада очікує, що компетентні органи поінформують через газету, яка саме частина території очисних споруд відійде під майбутній полігон та чи зможуть вони і надалі користуватися благом, яке залишилося від цукрового заводу.
Юрій ЦІНЧИК,
громадський кореспондент.
Від редакції. Як повідомив міський голова М.І. Кольченко, ділянки, де ці городи, не будуть задіяні під сміттєзвалище. Хоч на сьогодні це флоринська територія, але згідно з новим генеральним планом міста вона буде вже міською. Тож, ніяких підстав для занепокоєння немає.
вранці -2…-4° 
