Коли сиділи у класі – зателефонували їй у лікарню, чули її голос і як вона плакала – мабуть, згадувала нас всіх, школу, вчителів.
Потім за списком йду я – Кравець Анатолій. Проживаю в Шляховій, працював агрономом, насіннєводом.
Маю дочку, яка закінчила Вінницький медичний інститут, захистила кандидатську дисертацію і працює лікарем на Закарпатті. Син закінчив будівельний і працює в Миколаєві за спеціальністю.
Маю трьох дорослих внуків.
Далі – Карман Василь, проживає в Тирлівці. Працював водієм. Має двох чудових синів, а дружина – Дарія Парфенівна – працює Тирлівським сільським головою.
Костик Женя і Петренко Віталій одружились в 1966 році, закінчили Вінницький медінститут, працюють лікарями в Умані, мають дочку і сина.
Поляківська Тамара – проживає у Вінниці, пенсіонерка, так як і ми всі. Працювала у прокуратурі у Вінниці. Ткачук Іван – проживає в Джулинці, має хорошу сім’ю, працює фермером. Чередник Валентин – проживає в Шляховій, має двох чудових доньок. Разом з дружиною Олею працювали до пенсії ветеринарними лікарями в колгоспі.
Коли ми всі зайшли в школу, нас зустріли наша вчителька Олена Танасівна Васильченко і директор Ніна Миколаївна Кравець. При вході – портрет колишнього голови колгоспу Кузика Григорія Йосиповича, в коридорі гарні картини, які намалював син нашої однокласниці Болобан Галі Льоня. Ніна Миколаївна повела нас в шкільний музей – як там все славно оформлено, які чудові експонати! Ми подарували рідній школі картину.
Ніна Миколаївна подякувала і була вражена тим, що ми зустрілись в стінах рідної школи через 50 років.
Ми зайшли в клас і Олена Танасівна провела з нами урок зустрічі (на знімку).
Кожний по черзі вставав і розповідав про свій життєвий шлях. Жаль, що не було всіх, але ми вже в таких роках, що хворіємо. Хворіє й наша вчителька Марія Іванівна Літвінова, то після нашої зустрічі Чередник Валентин ходив до неї відвідати, розповісти про нашу зустріч.
В той день ішов проливний дощ, і ми так по калюжах і пішли до пам’ятника, поклали квіти, сфотографувались на пам’ять. Моїм однокласникам сподобалось, що біля пам’ятника славно все зроблено. Керівник ТОВ „Світанок-Агросвіт” Олег Іванович Ковбасюк добре оновив центр села. Він син наших однокурсників по технікуму Івана Анатолійовича і Ніни Іванівни.
Зараз ми на пенсії, а на нашому місці працюють, і непогано, наші діти. Я написав про зустріч однокласників через 50 років, щоб збиралися частіше, адже зустрічі з дитинством і юністю завжди цікаві.
Анатолій КРАВЕЦЬ, випускник 1961 року. с. Шляхова.
вранці -2…-4° 
